Кремль сіє хаос у світі за допомогою дезінформації і загону вбивць
Надсекретний підрозділ російської розвідки проводить дестабілізуючі операції на Заході. Про це повідомляє The New York Times.
Зокрема повідомляється, що спочатку була спроба дестабілізації в Молдови, потім дві спроби вбивства торговця зброєю в Болгарії, після – спроба державного перевороту в Чорногорії, і нарешті в минулому році – отруєння Скрипалів у Великобританії.
Західні спецслужби прийшли до висновку, що всі ці спецоперації є частиною скоординованої і триваючої кампанії російських спецслужб з дестабілізації ситуації в Європі. Для виконання цієї глобальної задачі була створена надсекретна група з елітних співробітників спецслужб, які спеціалізуються на вбивствах, саботажі і підривній діяльності – відділ 29155. Існування групи засекречене навіть всередині ГРУ.
На відміну від більшості інших співробітників російської військової розвідки, члени групи 29155 вільно відвідують європейські країни, а деякі з них – нагороджені ветерани афганської, чеченської і української воїн. За даними NYT, оперативники групи 29155 діють як мінімум протягом останніх десяти років, але ідентифікували їх західні спецслужби після невдалої спроби державного перевороту в Чорногорії у 2016 році, яка включала в себе змову з метою вбивства прем’єр-міністра країни і захоплення будівлі парламенту.
Діяльністю відділу 29155 західні спецслужби зайнялися тільки після спроби вбивства Сергія і Юлії Скрипалів у Солсбері співробітниками ГРУ Анатолієм Чепігою та Алєксандром Мишковим.
До речі, Європейський Союз створив спеціальний веб-сайт euvsdisinfo.eu, котрий відстежує російські дезінформаційні операції по всьому світу.
Часто Росія має на меті не привести до влади свого кандидата, а створити сум’яття, та дезорганізувати політичну систему країни.
Російський інструментарій втручання у вибори налічує десять ключових методів, які зводяться до чотирьох категорій: 1) інформаційні маніпуляції; 2) кібер-руйнування; 3) плекання впливу та 4) екстремальне втручання.
Не існує універсального шаблону Кремлівських операцій втручання у вибори – кожен випадок має унікальну комбінацію методів. Враховуються цілі Кремля, конкретний контекст, а також уразливості країни-мішені або її виборчого процесу.
Багато з цих методів перекривають та доповнюють одне одного, а використання одного з них вказує на ймовірне використання іншого. Наприклад, масове розсилання листів із вірусами, за допомогою яких зламується ваша пошта й інші акаунти (фішингова операція) проти політичної кампанії може підказати досліднику, що російські спецслужби планують зламати, скажімо, чиєсь листування, й організувати витік інформації в пресу. Кампанії з впливу в соціальних медіа здебільшого включають і дезінформацію, і гру на емоціях, іноді в комбінації з політичною рекламою.
Ця довготривала стратегія маніпуляцій походить від Радянського концепту “активних заходів”. Це повільний процес ідеологічної підривної діяльності та психологічної війни, який має на меті змінити у мішеней відчуття реальності та змусити їх діяти на користь супротивника. Поточні та постійні Кремлівські зусилля з впливу є адаптацією цієї стратегії до цифрової епохи.
Європейські фахівці відзначають, що Кремль займається дезінформацією, фабрикацією або умисним спотворенням новинного контенту для обману аудиторії, забруднення інформаційного простору для приховування реальності. Створенням оманливих наративів про ключові події або проблеми, аби маніпулювати суспільною думкою.
Серед кремлівських прийомів втручання дезінформація – найбільш поширена і стійка. Вона не обмежується лише виборчими кампаніями, а стала вірусною особливістю нашої інформаційної екосистеми.
Її мета: паралізувати демократичний процес через розпалювання соціальної фрагментації та поляризації, сіяння плутанини та непевності, коли люди не можуть зрозуміти, що відбувається насправді, та підрив довіри до демократичної політики й інституцій.
В Україні московити намагаються створити ілюзію, що боротьба з корупцією важливіша за війну з Росією. Поширюють міфологеми про “бізнес/президенство на крові”, “мародерство”, “війна вигідна олігархам”. Поширюють уявлення про тотальний провал реформ в Україні: “живеться гірше, ніж за Януковича”.
