Один із провідників ОУН був закатований нацистами

Сьогодні виповнюється 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдо – Легенда; 1909–1942), українського політичного діяча, члена ОУН.

Іван Климів народився у селі Сілець Сокальського району на Львівщині. Після вступу до лав Організації Українських Націоналістів став одним з організаторів націоналістичного руху та керівником екзекутиви ОУН на Сокальщині. Окрім того, був одним із співорганізаторів мережі осередків ОУН на Волині. За це у Луцьку був засуджений 31 серпня 1937 року на 10 років в’язниці, звідки визволився у 1939 році.

Повернувся на батьківщину, але через загрозу арешту НКВС таємно виїхав до Кракова. Взимку 1940 року Климіва призначили представником Проводу ОУН в Крайовий провід північно-західних українських земель. Із травня 1940 року він був провідником крайового проводу ОУН у Львові, з грудня 1940 року очолив крайовий провід ОУН на Волині. Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року відновлення Української держави на західноукраїнських землях, Іван Климів увійшов до складу Українського Державного Правління на чолі з Ярославом Стецьком, де очолив міністерство політичної координації.

Із 1942 року Климів був керівником організаційного відділу військової референтури Проводу ОУН. Він організатор перших військових формувань ОУН на Волині, які згодом стали основою Української повстанської армії. 4 грудня 1942 року Івана Климіва у Львові заарештувало гестапо, він був закатований під час допиту. Головне Командування УПА 14 жовтня 1952 року відзначило Івана Климіва як першого організатора і політвиховника відділів Української Повстанської Армії, підвищивши його до ступеня генерала-політвиховника та нагородивши Золотим Хрестом Заслуги.

11 липня 1992 року у рідному селі Сельці Івану Климіву поставили пам’ятник, а згодом назвали його іменем вулицю.