Антимонопольний комітет допоміг Ахметову врятуватися від визнання монополістом

Голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв в останньому інтерв’ю «Дєлу» заявив, що ще в 2016 році АМКУ констатував наявність структурних ознак монополії на ринку генерації електроенергії у «Енергоатому» і ДТЕК. «Але для визнання їх монополістами цього недостатньо», вирішив Терентьєв.

Ця заява суперечить першому проекту рішення АМКУ щодо ринку електроенергетики у 2013-2015 роках, копія якого є у розпорядженні «Наших грошей».

Цим проєктом пропонувалось визначити «Енергоатом» і групу компаній ДТЕК суб’єктами господарювання, що посідали монопольне (домінуюче) становище у вказаний період.

Аргументами були значні частки цих компаній, які разом обіймали понад 70% ринку електроенергії. Згідно до офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три суб’єкти контролювали понад 50% ринку.

Також жоден инший суб’єкт господарювання та імпортер не зміг би замістити «Енергоатом» і ДТЕК на ринку через їхні значні розміри енергопотоків. Індекс Херфіндаля-Хіршмана коливався між 2900 та 3700, що вказувало на дуже високу ступінь концентрації ринку.

АМКУ також вказував, що «Енергоатом» і ДТЕК разом контролювали половину складу Ради ОРЕ.

Цей проєкт у березні 2016 року державним уповноваженим розіслала замголови АМКУ Марія Ніжнік, яка вела цю справу. Засідання Комітету для голосування за цей проєкт було призначено на 5 квітня 2016 року. Однак цього дня голова Комітету Юрій Терентьєв не з’явився в офісі, а будівлю АМКУ було вперше в історії «заміновано» по телефонному дзвінку. Відтак розгляд звіту про ринок електроенергії було перенесено на 1 червня.

На це засідання держуповноваженим запропонували голосувати вже за цілком новий проект рішення. ДТЕК пропонувалось визнати просто компанією, що має структурні ознаки монополії, але вже не є монополістом. У подальшому це м’яке формулювання дозволило більшості членів АМКУ проголосувати за закриття справи про зловживання монополізмом з боку ДТЕК у грудні 2018 року.

Рінат Ахметов, усупереч окупації московитами його батьківщини – Донбасу, не тільки збільшив свої статки, що скоротилися було п’ять років тому на тлі падіння цін і великої заборгованости бізнесів його групи СКМ, але й почав масово скуповувати активи.

У віртуальній скарбничці колишнього донецького мільярдера з’явилися нові обленерго, шахти, сонячні електростанції, металургійні заводи, хімічне виробництво. І якщо станом на 1 травня 2016-го міжнародне агентство Bloomberg оцінювало статок Ахметова в $ 4,26 млрд, то на початок 2019 року він становив уже $ 6,23 млрд.