Українці були серед піонерів кінематографа

28 грудня 1895 року – день народження кінематографа.

Цього дня в підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся перший публічний платний сеанс «сінематографа», винайденого братами Люм’єрами.

Вишукана публіка, що зібралася на перший у світі кіносеанс, дивилася «Прибуття поїзду на вокзал Ла Сьота».

Побачене справило на людей величезне враження – вони зіскакували з місць і в цілковитій паніці намагалися залишити приміщення, гадаючи, що ось-ось потраплять під потяг, що стрімко наближався.

Українці також були серед піонерів кінематографа. Про це нагадує на своїй сторінці у Facebook відомий державний діяч Ігор Шаров.

Український винахідник Йосип Тимченко 1893 року сконструював механізм, що забезпечував переривчасту зміну зображень для проекційного стробоскопічного апарата російського фізика Миколи Любімова. Він демонструвався на ІХ Конгресі натуралістів і лікарів 9 січня 1894 року в Москві. Тимченкові довелося для демонстрації можливостей свого апарата змайструвати прототип кінетоскопа, щоб зафільмувати кіннотників і юнаків, які метали списи. На жаль, винахід нікого в Російській імперії не зацікавив.

Утім, сама тенденція зберігалася: український кінематограф до початку найжорсткіших сталінських репресій залишався експериментаторським і одним із найпродуктивніших у світі. Українські фільми жваво йшли на експорт і досягали навіть берегів Японії. Рік тому, до речі, вдалося повернути в Україну знайдений у Японії перший український повнометражний науковий фільм 1930 року виробництва, пише Ігор Шаров.