Другий після Котляревського: орієнтувався на найкращі зразки світової літератури

Виповнилося 230 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (1790–1865), українського поета, перекладача, культурно-освітнього діяча. З 1841-го до 1849 року був ректором Харківського університету. Після виходу у відставку певний час працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат. Байка Гулака-Артемовського «Пан та Собака» була, по суті, першою віршовою байкою нової української літератури.

Про це пише на своїй сторінці у Facebook відомий український політик Ігор Шаров.

Літературну діяльність письменник почав у 1817 році. У складний для української державности й культури період Гулак-Артемовський надрукував у журналі «Український вісник» переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та инших.

Це свідчило не лише про літературні смаки майбутнього класика української літератури, але й про його орієнтування на найкращі світові зразки. Петро Гулак-Артемовський ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму.

Небіж Петра Гулака-Артемовського, Семен Степанович Гулак-Артемовський, нагадує Ігор Шаров, є автором однієї з перших опер на україномовне лібрето «Запорожець за Дунаєм».

Ще двоє представників родини Артемовських (Олексій Львович і Яків Петрович) досягли певних успіхів у царині культури. Прикметно, що після Петра Артемовського всі його талановиті родичі почали використовувати псевдо Гулак.

На фото – пам’ятник Петру Гулаку-Артемовському в Харкові.