Яких тільки експериментів над населенням ці арахамії вже не напланували

Проблема України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна…

Кейс Арахамії наочно показує, якого основного імунітету позбавили українців – не допускати до влади зайд. Про це пише в своєму блозі письменник Антон Санченко.

На його думку, ця опорність є скрізь у старій Європі і саме з нею борються ліваки, саме тому, що вона є: своїм довіряють більше, треба певний комплект дій чужинця, щоб його визнали своїм – довгий час проживання, опанування мови, звичаїв, знання історії тощо – і голосували за нього на виборах. Агресивна пропаганда “какой разніци” впродовж останніх 45 десь років, ще з часів Щербицького, виростило вже два покоління позбавлених цієї опорності українців, між нами кажучи – х*хлів, яким своє – апріорі гірше, а не краще. Українські виробники бавовняних футболок колись вимушені були… підробляти їх під китайські. Постійні “плани” запросити когось “на царство” як не Далю Грибаускайте так сенатора Мак Кейна, були пародійно втілені в життя запрошенням Саакашвілі й грузинської ментовської команди та численних варягів у міністерства, людей абсолютно далеких від українського народу, єдиними мотивами яких було відкрити в Києві 150 грузинських ресторанів чи отримувати оклад очільника Укрзалізниці, не виїжджаючи з Польщі. Як треба зневажати своїх земляків, щоб опуститися аж до такого?

Але це – призначення. Голосування більшості ж за варягів, аби не свій, – це взагалі атипово для старих демократій.

Зайдам же Україна байдужа. Яких тільки експериментів над населенням ці арахамії вже не напланували: від закриття шкіл з повною середньою освітою в більшості містечок (навіть не в селах, а районних центрах не буде 10-11 класів), до підвищення пенсійного віку до 120 років, щоб вже напевне повиздихали до пенсії, відзначає Антон Санченко.

Яка там мова, армія, віра? Воду в Крим то воду в Крим.