Москва заохочує заселення Криму лояльними московитами

У Криму відбувається переселення росіян. Там до окупації було 58 % етнічних росіян. Зараз стало понад 70 %. І не тільки тому, що незгодні представники інших національностей виїхали, а ще й тому, що проводиться цілеспрямована політика заселення людьми з Росії.

У процесі анексії місцеві прихильники Москви і її політики раділи, що нарешті вони возз’єднаються з братами із великої Росії. Уявляли, що настане епоха добра і справедливості.

Тим часом, виявилося, що не все так чудово, як вони про це мріяли. Росія не довіряє місцевим. Вона намагається весь керівний склад замінити на вихідців з Росії. Роботяги можуть бути ким завгодно, але виконроб має бути з Росії.

До анексії населення Сімферополя становило 350 тисяч. Нині близько 600. Це все наїхали з території Російської Федерації. І вони не в гості приїхали, а ходять тут господарями.

Український журналіст Микола Семена нещодавно виїхав з окупованого Криму до України. 22 вересня 2017 року підконтрольний окупаційній владі Залізничний районний суд Сімферополя призначив журналістові покарання у вигляді двох з половиною років умовно і трьох років заборони вести публічну діяльність. Окупаційна влада звинуватила Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Криму. Підставою стали його статті під псевдонімом на сайті проєкту Радіо Свобода “Крим. Реалії”.

14 січня цього року суд задовольнив клопотання адвоката Олександра Попкова про дострокове припинення випробувального терміну і зняття судимості з Миколи Семени. Журналіст зміг виїхати на материкову Україну.

Про своє життя після вироку та про те, як Росія планомірно перетворює Крим на свою вотчину, щоб унеможливити його повернення, Микола Семена розповів журналістові Юрію Луканову:

“Телевізор розповідає про те, які чудові будинки споруджуються для кримчан. І справді, там зводяться цілі житлові комплекси – вони розташовуються цілими мікрорайонами, а всередині там магазини, школи, дитячі садки та інша інфраструктура.

Але ці будови не для кримчан. Там пільгові ціни для тих, хто переїжджає з Росії. Якщо кримчанин захоче купити квартиру в такому будинку, то він може це зробити. Але без пільг. А ті, хто прибув з Росії, користуються пільгами і в ціні, і у відсотках на іпотеку.

У такий спосіб Москва заохочує заселення півострова бути лояльним до себе населенням. Ви можете не сумніватися, що вони тепер завжди голосуватимуть так, “як треба”.

Насамперед переїздить бюрократія. Посадовець приїздить, для нього є робоче місце. А з ним ще й дружина, можуть бути дорослі діти. Їм же теж треба робочі місця. Звідки вони візьмуться? Звільнять когось із місцевих. Певна річ, що це породжує напружені стосунки. Виявляється, що кримчани, порівняно з “правильними” росіянами, є людьми другого ґатунку. Ну, за що боролись…

І це мова про місцевих етнічних росіян. Я вже не кажу про українців або кримських татар. Вони взагалі на третьому плані.

До цього ще додається той факт, що шкіл і дитячих садків стало хронічно бракувати. Тому, наприклад, школи працюють у дві зміни.

Я пам’ятаю історію, коли старша жінка, пенсіонерка, в маршрутці казала, що за таку пенсію від Росії вона сама візьме автомат і піде воювати з “бандерівською” Україною.

Від України вона отримувала 1,5 тисячі гривень. А коли прийшла Росія, то вони автоматично провели індексацію: збільшили пенсію згідно з курсом рубля до гривні, ну і, щоб зовсім порадувати, збільшили пенсії вдвічі. Пенсіонерка стала отримувати 15 тисяч рублів.

На неї суто психологічно вплинула така собі магія цифр – півтори тисячі і п’ятнадцять тисяч. Крім того, пенсія справді виросла порівняно з українською. Але потім ціни стрибнули так, що за вдвічі збільшену російську пенсію тепер можна купити менше, ніж у 2013 році на звичайну українську. Хотів би я її тепер зустріти й запитати, чи не передумала вона воювати з Україною.

До того ж удвічі підняли пенсію тим, хто до анексії отримував українську пенсію. А ті, хто оформив уже російську пенсію, отримують по 5–8 тисяч рублів без жодних збільшень. Це теж спричиняє невдоволення”.