Компанія Ріната Ахметова нарощує чистий прибуток, але скаржиться на нерентабельність ТЕС

Компанія “ДТЕК Павлоградвугілля” Ріната Ахметова в 2019 році отримала чистий прибуток у розмірі 6,72 млрд грн, що на 11% вище, ніж в 2018 році.

Про це йдеться у фінансовій звітності компанії, яка є у розпорядженні «БізнесЦензору».

Згідно з фінансовим звітом, чистий виторг “ДТЕК Павлоградвугілля” в 2019 році склав 30,9 млрд грн. При тому що в 2018 році він становив 36,9 млрд грн. При цьому собівартість реалізованої продукції в 2019 році знизилася з 22,58 млрд грн до 18,53 млрд грн.

Як відомо, ДТЕК наполягає на нерентабельности продажу електроенергії на теплових електростанціях і вимагає закрити імпорт електроенергії в країну.

Нагадаємо, з 22 листопада 2019 року Бурштинська ТЕС “ДТЕК Західенерго” оголосила про вимушений простій.

Тоді керівник станції Олег Івахів скаржився, що імпорт електроенергії з Росії за двосторонніми договорами замістив електроенергію національних ТЕС. А збільшення частки виробництва “дешевої електроенергії вітчизняних АЕС” знизило ціни для ТЕС.

Як повідомлялося, на Всеукраїнській раді працівником вугільної галузі 25 лютого 2020 року президент Володимир Зеленський доручив обмежити імпорт вугілля і електроенергії в Україні, щоб підтримати вітчизняні вугледобувні компанії.

Близько 90% енергетичного вугілля в Україні видобуває ДТЕК Ріната Ахметова. “ДТЕК Павлоградвугілля” – найбільше вуглевидобувне підприємство в складі ДТЕК.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що енергетичний холдинг ДТЕК у 2019 році отримав операційний прибуток EBITDA 15,1 млрд грн, рентабельність становила понад 20%. При цьому «ДТЕК» контролює понад 90% виробітку електроенергії в Бурштинському енергоострові (Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області), де ціни на е/е втримуються на 75% вищими від сусідньої Словаччини.

Як повідомляла онлайн-газета “ПолітАрена”, проєктом Антимонопольного комітету 2016-го року пропонувалось визначити “Енергоатом” і групу компаній ДТЕК суб’єктами господарювання, що посідали монопольне (домінуюче) становище у вказаний період.

Аргументами були значні частки цих компаній, які разом обіймали понад 70% ринку електроенергії. Згідно до офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три суб’єкти контролювали понад 50% ринку.

Також жоден инший суб’єкт господарювання та імпортер не зміг би замістити «Енергоатом» і ДТЕК на ринку через їхні значні розміри енергопотоків. Індекс Херфіндаля-Хіршмана коливався між 2900 та 3700, що вказувало на дуже високу ступінь концентрації ринку.

АМКУ також вказував, що «Енергоатом» і ДТЕК разом контролювали половину складу Ради ОРЕ.

Цей проєкт у березні 2016 року державним уповноваженим розіслала замголови АМКУ Марія Ніжнік, яка вела цю справу. Засідання Комітету для голосування за цей проєкт було призначено на 5 квітня 2016 року. Однак цього дня голова Комітету Юрій Терентьєв не з’явився в офісі, а будівлю АМКУ було вперше в історії «заміновано» по телефонному дзвінку. Відтак розгляд звіту про ринок електроенергії було перенесено на 1 червня.

На це засідання держуповноваженим запропонували голосувати вже за цілком новий проект рішення. ДТЕК пропонувалось визнати просто компанією, що має структурні ознаки монополії, але вже не є монополістом. У подальшому це м’яке формулювання дозволило більшості членів АМКУ проголосувати за закриття справи про зловживання монополізмом з боку ДТЕК у грудні 2018 року.

Рінат Ахметов, усупереч окупації московитами його батьківщини – Донбасу, не тільки збільшив свої статки, що скоротилися було п’ять років тому на тлі падіння цін і великої заборгованости бізнесів його групи СКМ, але й почав масово скуповувати активи.

У віртуальній скарбничці колишнього донецького мільярдера з’явилися нові обленерго, шахти, сонячні електростанції, металургійні заводи, хімічне виробництво. І якщо станом на 1 травня 2016-го міжнародне агентство Bloomberg оцінювало статок Ахметова в $ 4,26 млрд, то на початок 2019 року він становив уже $ 6,23 млрд.