Був знайомий зі Сталіним, Неру та співав у Потсдамі й Відні

120 років тому народився видатний український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, Народний артист України (1993), лавреат двох Сталінських премій (1941, 1949), та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990) Іван Семенович Козловський.

Про це пише відомий український політик Ігор Шаров у своєму блозі.

Вікіпедія повідомляє, що брат Івана Семеновича Федір Козловський 1919 року виїхав на гастролі до Європи з хором Кошиця, і коли прийшла звістка, що червона Росія окупувала Україну, відмовився (як і весь склад хору) повернутися на Батьківщину. Цей факт тривалий час лишався таємницею Івана Козловського, втім, імовірно, став причиною того, що Івана Козловського в майбутньому не випускали за кордон.

Насправді ж, відзначає Ігор Шаров, Івана Козловського випускали за кордон, але це питання погано досліджене. Наприклад, він виступав на Потсдамській конференції, виконуючи партію в опері «Лоенгрін» Вагнера, також І. Козловського запрошували до Віденської опери, де він співав партію Рудольфа в опері Джакомо Пуччіні «Богема». Збереглося навіть фото Івана Козловського, де він відвідує могилу Бетховена у Відні. Іван Семенович був навіть в Індії та на Шри-Ланці. І за час цієї поїздки познайомився з легендарним індійським політиком Джавахарлалом Неру.

Іван Козловський мав досить приязні взаємини з радянським диктатором Йосипом Сталіним, про що зараз поширюють легенди та байки.

Великий український співак мріяв побудувати у рідній Мар’янівці (селі, де народився) музичну школу. Він це зробив за власні гонорари.

Більше про Івана Семеновича Козловського можна прочитати в книжці Ігоря Шарова «100 видатних імен України» (Київ, «АртЕк», 2004).