“Велике будівництво” Зеленського: чужа праця + власний піар
Все більше у повідомленнях президента Володимира Зеленського та депутатів від «Слуги народу» можна побачити згадок про програму «Велике будівництво». Але що це за програма?
Пошук в інтернетній мережі видає лише інтерактивну карту, сторінку проєкту в інтернеті, фейсбуці, де загальними фразами оголошені наміри побудувати сотні шкіл, лікарень, дитячих садочків, спортивних комплексів, тисячі кілометрів доріг в 2020 році.
Втім, жодного урядового документа, який би містив перелік об’єктів, умови участі в конкурсі цієї програми, умови відбору і бодай якісь критерії – немає.
Це підтверджує в інтерв’ю Радіо Свобода міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов:
– Для звичайних людей, для звичайних громадян не важливо, як бюрократично воно оформлено, чи йде в урядових чи інших документах, для людей важливий результат. Важливо, щоб будувалися нові об’єкти, нові школи, стадіони, садочки, щоб дороги, по яким ми їздимо кожного дня, були кращими, були європейського рівня.
– Тобто, по суті, вона існує на словах?
– Вона існує на дії, тому що кожного дня будуються об’єкти, – відповідає міністр.
Ця програма ініційована президентом Володимиром Зеленським і продовжиться вона і після 2020 року, зазначає міністр.
Радіо Свобода завітало на кілька великих об’єктів, відкриття яких скоро має відбутися.
Буча, Київська область
Тут вже добудована велика сучасна школа. Почали її будувати у 2015 році за кошти місцевого бюджету. В 2016-му до фінансування долучився державний бюджет.
Усього держава оплатила 85 мільйонів гривень, місто – близько 40 мільйонів гривень, розповідає перший заступник бучанського міського голови Тарас Шаправський.
У 2020 році завершальні роботи проводяться за кошти міського бюджету, додає він.
«Загальні будівельні роботи були завершені до кінця 2019 року. В 2020 році продовжилися пуско-налагоджувальні роботи, системи сигналізацій, монтування ліфта, який вже був закуплений і профінансований, це і благоустрій території, це замовлення і монтаж меблів на все це приміщення», – розповідає Радіо Свобода Тарас Шаправський.
Полтава
Тут готують до відкриття обласний кардіоцентр на 6 поверхів. Почали будувати у 2016 році.
Держава і місто профінансували будівництво 50 на 50: по 200 мільйонів гривень.
У цьому, 2020 році, завершальні роботи проводяться за рахунок місцевого бюджету, розповідає радник голови Полтавської ОДА Олександр Ткач.
Костянтин Вакуленко, головний лікар Полтавського обласного кардіодиспансеру, провів для Радіо Свобода екскурсію.
Всі палати на два ліжка, елітних немає, зазначає він і додає, що обладнали їх за допомогою Світового банку. В майбутніх операційних ще триває ремонт і монтаж обладнання.
«Цей центр також будувався з думками про те, що повинна бути в Полтаві своя відкрита кардіохірургія», – зазначає він.
Село Велика Круча, Полтавської області
Проєкт «Велике будівництво» включає в себе і будівництво сільських амбулаторій. Дорогою на Полтаву ми обрали навмання на карті такий об’єкт і заїхали у село Велика Круча.
Тут роботи теж вже на фінальній стадії. Працівники займаються внутрішніми роботами у будівлі. Кажуть, що почали три тижні тому і за кілька місяців мають завершити.
На подвір’ї будинку, що поруч із будівництвом, ми зустріли місцеву мешканку Віру Вшивцеву, яка була депутатом у минулому скликанні. Вона розповіла Радіо Свобода, що об’єкт вважали замороженим, бо будівництво зупинилося взимку.
«Я не знаю навіть, чого вони зараз почали, сказали взагалі, що це вже заморожений об’єкт. На а в цьому році приїхали і почали швидко-швидко… Я думаю, що це з виборами і пов’язано», – зазначає Віра Вшивцева.
Щодо потреби села в амбулаторії, то місцева жителька каже, що краще б зробили ремонт у старій, яка має гарну будівлю.
«В нас своя амбулаторія є, можна було ті кошти, які ми (сільрада) вклали – 300 тисяч, можна було вкласти в ремонт тої амбулаторії. Вона би нас цілком влаштувала, там така добротна будівля, можна було ремонт зробити і оце не будувати взагалі», – вважає наша співрозмовниця.
Ми знайшли амбулаторію, яка працює станом на зараз. Біля будівлі надворі ми натрапили на завідувача Валерія Ірініна, який і є сільським лікарем. Він провів екскурсію для Радіо Свобода.
Приміщення досить просторе і його вистачає, зазначає лікар. Не вистачає медичного персоналу, скаржиться завідувач і додає, що і сам мав бути на пенсії, але його викликали, бо ніхто не хоче їхати працювати в село.
Два токи тому в приміщенні сільської амбулаторії зробили ремонт: поміняли двері, вікна, в трьох кабінетах зробили капітальний ремонт, – розповідає завідувач сільської амбулаторії. Він теж вважає, що потреби будувати нову немає.
«Всі кажуть – навіщо вона потрібна? Ну а що робити… І цю жаль залишати, і тут тепер ні до чого ж не пристосуєш: ні до готелю, ні до гуртожитку, ні до квартири. Ні до чого не пристосуєш… Пропаде та й все», – вважає Валерій Ірінін.
Ще однією проблемою села мешканці називають відсутність аптеки у селі і сподіваються, що в новій амбулаторії вона буде.
Южне, Одеська область
В Южному до відкриття готують спортивний комплекс із футбольним полем, баскетбольними, гандбольними, волейбольними майданчиками, тренажерами, роздягальнями та тренерськими.
Будувати почали у 2019 році. Загальна вартість 29 мільйонів гривень, з них 12,5 мільйонів із обласного бюджету, решта – місцевий бюджет, зазначає міський голова Володимир Новацький.
«Ми почали будувати і ще не було цих проєктів, «Велике будівництво спортивних майданчиків», ще ніхто про них навіть не знав. Ми не підлаштовувалися під цей проєкт загальнодержавний, ми самі почали будувати. А область вже почала шукати ці об’єкти, які б могли підлягати цьому проєкту», – зазначає южненський міський голова.
Тобто всі об’єкти, на яких нас погодилися прийняти, побудовані до того, як офіційно оголосили про програму «Великого будівництва».
«Об’єкти з нуля»
Ми запитали в міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, скільки об’єктів планують побудувати і здати з нуля? Чіткої відповіді у цифрах ми не отримали, міністр відповів так:
– Є різні об’єкти, і різні об’єкти потрібно закінчувати. Є перехідні об’єкти, котрі будувалися чи не будувалися в минулі роки. Наприклад, в мене є декілька прикладів… Уявіть собі будівництво, яке розпочалося в 1989 році, будувалося, потім не будувалося, потім було забуто.
– Це де конкретно, можете згадати?
– Це майже по кожній області в нас таке є. У нас в країні ми ідентифікували багато об’єктів незавершеного будівництва саме в цій сфері, на котрі освоювалися гроші, які ніби будувалися.
Конкретні об’єкти Олексій Чернишов не згадав, як і не розкрив значення слова «багато», але зазначив, що вони є в кожній області та пообіцяв дати перелік.
Цю обіцянку міністр виконав і надав Радіо Свобода перелік тих проєктів, які будувалися більше ніж 10 років, і в цьому, 2020 році, завдяки «Великому будівництву» мають бути завершені.
Це 10 об’єктів у 7 областях – не всі з них є будівництвом, деякі – коригуванням чи реконструкцією.
Умови відбору об’єктів до програми «Велике будівництво»
Міністр Олексій Чернишов каже, що був процес відбору до програми об’єктів, яким керували на місцях.
«Кожна обласна державна адміністрація зробила критеріальний аналіз об’єктів, запропонувала, зробила конкурс цих об’єктів і визначила по програмі 5-5-5: пять шкіл, пять садочків і 5 об’єктів спортивної інфраструктури, котрі вони вважають, по-перше, можливо реалізувати у 2020 році, по-друге, мають соціальне значення для людей», – пояснює він.
Представник Полтавської обласної адміністрації Олександр Ткач каже, що надали ті об’єкти, які вважали «великим будівництвом» за філософією.
У містах Южному і Бучі розповіли, що самі нічого не подавали, це було вирішено на обласному рівні.
В місті Южному спортивний комплекс планували завершити за міські кошти, але після візиту обласного керівництва, яке вирішило додати об’єкт в програму «Велике будівництво», вирішили добудувати ще кілька елементів за рахунок обласних коштів.
Чи були б добудовані ці великі об’єкти, якби не президентська програма?
Попри те, що програма «Велике будівництво» стартувала лише в березні 2020 року, а школа в цьому році добудовується за місцеві кошти, перший заступник міського голови Бучі Тарас Шаправський все одно вважає, що не добудували б так швидко.
«Той об’єм. який потрібно було дофінансувати, якщо ми беремо навіть 2019 рік, він є доволі складним. Зрозуміло, що громада шукала би ресурс і шукала би гроші для того, щоб добудувати цю школу», – пояснює він.
Міський голова Южного Володимир Новацький зазначає, що стадіон і спортивний комплекс добудували б, незалежно від президентської програми, просто не в такому розширеному варіанті через обласні кошти.
Втім, державного фінансування від ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку) в цьому проєкті не було.
Радник Полтавської ОДА Олександр Ткач каже, що кардіоцентр без програми «Велике будівництво» не добудували б. І хоча в 2020 році (році старту програми) на добудову йдуть лише кошти міського бюджету, він стверджує, що інтенсивність будівництва прискорилася:
– Візит президента був якраз напередодні програми, і це теж було дуже великим поштовхом для того, щоб цей проєкт був так інтенсифікований. Це амбітна задача. В першу чергу – це «губернатор», кошти, які він зумів організувати
– А як він організував кошти?
– Це місцевий бюджет
– А як голова ОДА на місцевий бюджет (впливає)?
– А в нас же були і слухання
– Переконував?
– Переконував. Але дуже переконувати і не треба було, бо всі розуміють…
– Ну так, якщо розуміють, то чому без цієї програми вони б не виділили кошти на цю лікарню, я не розумію?
– Я думаю, що виділили б… Я так не можу стверджувати…
Міністр теж каже, що без президентської програми об’єкти б не добудували, бо «на цю програму виділені державні кошти».
Але ж цю програму не затверджував уряд: її немає в нормативних документах. Тож, що означає «на цю програму виділені державні кошти»?
Міністр пояснює це тим, що вдалося зберегти Державний фонд регіонального розвитку після секвестру державного бюджету.
Тільки от Державний фонд регіонального розвитку фінансував ці проєкти і до старту президентської програми. Безумовно, він фінансує якісь об’єкти і сьогодні.
Та от на тих, які ми відвідали і які готуються до відкриття в цьому році, від держави і ДФРР під час запуску «Великого будівництва» коштів не надходило.
На цих об’єктах на відкриття очікують президента Володимира Зеленського. Запуск багатьох об’єктів має відбутися до осені
Вже сьогодні можна помітити, як активно словосполучення «Велике будівництво» з’являється в меседжах і промовах провладної політично сили, тож чи може ця програма бути використана як піар перед місцевими виборами?
«Проєкт «Велике будівництво» – це не політичний проєкт», – наголошує міністр у відповідь на таке запитання.
Неможливо об’їхати всі зазначені на інтерактивній карті об’єкти за короткий термін і, очевидно, що ані школи, ані садочки, ані лікарні не будують за кілька місяців.
Втім, медійний опис програми «Велике будівництво» позиціонує, що влада саме «побудує» сотні об’єктів до кінця 2020 року, а не добудує їх, що ми змогли побачити, лише на кількох прикладах.
P. S. Як повідомляла онлайн-газета “ПолітАрена”, координатором т. зв. національної програми “Велике будівництво” є Юрій Голик.
Юрій Голик раніше демонстрував журналістам карту України, на якій відзначені сотні інфраструктурних проєктів, будівництво яких почалося 1 березня. Проєкт включає в себе будівництво і капітальний ремонт 4 000 км доріг “Укравтодору”, 2 500 км доріг, які знаходяться на балансах ОДА та місцевих рад, 155 дитячих садків, 236 шкіл, 169 стадіонів і спортивних комплексів, 212 приймальних відділень з усім обладнанням в опорних лікарнях, 422 амбулаторії.
Нагадаємо, що Юрій Голик, колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації в 2015-2019 роках Валентина Резніченка, який доріс до радника прем’єр-міністра України, презентував свій російськомовний опус “Бесконечность не для слабаков”.
Книга розповідає про роботу команди Резніченка, яка начебто стала найуспішнішою реґіональною командою в Україні за всі роки незалежности.
Як переконує Голик, за чотири роки команда Резніченка реалізувала близько 2000 інфраструктурних проектів, серед яких десятки і сотні відремонтованих доріг Дніпропетровщини, шкіл, дитячих садків, спортивних комплексів і стадіонів, водогонів і цілий ряд екологічних і енергетичних проектів.
За словами Голика, все це стало можливим завдяки децентралізації влади. “Коли ми тільки прийшли, бюджет области становив кілька сот мільйонів гривень. Коли ми йшли, він досягав 4 мільярдів. Ці гроші не взялися нізвідки – ми зуміли налагодити всі процеси в області так, щоб максимальна їхня частина спрямовувалася в Бюджет Розвитку, а не бюджет проїдання”, – сказав він.
“Ми кожен день вичавлювали з себе та инших «совок». Тому школи і дитячі садки, які ми побудували, найкрасивіші і найфункціональніші в країні. Просто нам було не все одно. А оскільки ми прийшли у владу з бізнесу, то ми привнесли в державне управління свій попередній досвід. І це спрацювало. Тому це книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління”, – заявив Голик.
Книга “Бесконечность не для слабаков” видана у видавництві “Фоліо”. Вона складається з 18 частин, що розповідають про будівництво доріг, шкіл, лікарень, а також про впровадження інклюзивної освіти та відносини з иншими органами влади. “Ця книга – перший приклад відвертої розповіді про труднощі і перемоги реформаторської команди”, – заявив знаний кон’юнктурник, директор «Фоліо» Олександр Красовицький, який відомий політичною нерозбірливістю, зокрема, він видавав книжки міністра-українофоба Д. Табачника, а також підозрювався в активному сприянні виданню книг українофоба О. Бузини.
Виглядає так, що добряче пропіарений “досвід команди Резниченка” став приводом для початку масштабного проекту, анонсованого президентом Володимиром Зеленським: за один рік побудувати по всій країні по 100 шкіл, дитячих садків і доріг.
Як інформують місцеві дніпровські видання, Голик Юрій Юрійович і Резніченко Валентин Михайлович – партнери з мільйонними доходами.
У минулому Юрій Голик також був активним партнером Бориса Ложкіна по холдинґу УМХ. Місцевий активіст В’ячеслав Коновалов вважає, що за часів буття радником Резніченка Голик керував фінансами в ОДА на основі відкатів у 10-15% і робив це під теґом “команди Порошенка”. Крім того, стосовно Юрія Юрійовича Голика начебто відкрито кримінальну справу за фактом привласнення їм звання і повноважень посадової особи при управлінні державними фінансами.
