Діти повинні знати, що запитувати про все варто у батьків, а не шукати в інтернеті

Питання безпеки в мережі інтерент наразі дуже актуальне, особливо для дітей, оскільки є безліч загроз від булінгу до порносайтів.

Критикуючи дітей, дорослі іноді забувають, що вони живуть у новому просторі. Вони не зможуть комфортно існувати без телефонів, планшетів, комп’ютерів та інших гаджетів. Зараз діти навіть краще володіють технологіями, ніж дорослі. Інтернет – жива бібліотека, через яку діти пізнають світ. Втім батьки мають пояснити дітям, які загрози очікують на них в інтернеті, чого робити не варто і які будуть наслідки, вважає психологиня студії Awareness із Чернівців Альона Головіна.

Вона наголошує, що дітям віком два-три роки можна давати телефон або планшет лише на 5-10 хвилин на день, а старшим діткам дошкільнятам не більше ніж на годину, бо зацікавленість гаджетами зранку до вечора перевантажує нервову систему, відбувається сильне перезбудження.

Старшим дітям психологиня радить робити часті паузи між користуванням гаджетом, проте батьки не можуть просто накричати на дитину та забрати її електронну іграшку.

“Спочатку придумайте цікаву альтернативу. Чим більше батьки забороняють, викликають страх, сором і провину в малечі, тим більше це стимулює цікавість до комп’ютера та протестну реакцію. Рекомендую подумати батькам, яким способом зменшити час, який дитина проводить за комп’ютером. Забрати будь-що без пояснень – найгірший спосіб”.

“Запропонуйте дитині цікаву альтернативу. Наприклад, скажіть “Ми йдемо зараз гратися на вулицю. Гаджет здаємо”, або “Пограймо в гру, телефон нам не потрібний” Можна запропонувати дитині інтерактив. “А давай разом слідкувати, скільки годин ти проводиш в комп’ютері?”. Домовитись, що це буде година, дві чи три з перервами на відпочинок. Не так важко встановити кордони, як їх дотримати. Якщо дорослий встановив час, у такому разі треба контролювати дітей, бо вони швидко губляться в часі й забувають обіцянку. Якщо ж він грає більше вказаного часу, нагадайте і попросіть закінчити гру”, – розповідає Альона Головіна.

Перед тим, як ввести нові правила користування електричними гаджетами, члени сім’ї мають домовитись. Бо вийде так, що тато дозволяє, а мама — ні, бабуся — так. Це хаос. В такому разі краще взагалі не починати цю тему.

Батьки мають дотримуватись своїх слів. Дорослі часто скаржаться, що у перший тиждень таких змін дітки бунтують, вимагають, маніпулюють. Це залежність на психологічному, а іноді на фізіологічному рівнях. У них начебто ломка. До цього треба бути готовим, що десь тиждень діти будуть перевіряти дорослих на стресостійкість. А за тиждень приймуть ваші правила гри. Поки дорослі не вигадали чим зайняти малечу, навіть не варто відбирати у них ті гаджети. Вони просто ляжуть на дивані й будуть скиглити “мені скучно”.

Про залежність дитини від гаджетів свідчить перебування у віртуальному просторі 3-4 години без пауз. Варто пам’ятати, що діти наслідують дорослих, отже, якщо  мама і тато цілий день з телефоном в руках, то не варто вимагати від дитини відмовитись від власного.

Проте не варто забувати і про небезпеки в інтеренті.  Це рекламні ролики або небезпечні сайти, які вилітають спамом на багатьох сайтах. Цей процес досить важко контролювати. Також діти можуть натрапити на жорстокі відео з елементами насильства, групи, які маніпулюють свідомістю людей, порнографічний контент. Втім, якщо говорити з дітьми, попереджати їх про небезпеки, пояснювати наслідки, все буде добре. Якщо дитина почувається захищеною вдома, має гарну атмосферу в сім’ї, подібний контент їй не буде цікавий.

У світі багато педофілів, збоченців. Завдання батьків навчити дітей правильно зберігати конфіденційну інформацію. Дитина в 10-11 років, це доросла людина, яка вже готова сприймати правила користування інтернетом. Він має знати, що розкривати своє ім’я і прізвище не можна. Також – давати свою домашню адресу, фотографувати документи, давати пароль від акаунтів у соціальних мережах. Про це потрібно обов’язково говорити.

“Окрема тема для розмови, це дитячі фотографії еротичного характеру. Батьки мають пояснити, що їх не варто надсилати нікому. Можуть бути страшні наслідки. В моїй практиці є багато історій, коли діти ніби спілкуються, висилають фото, а потім вони розлітаються мережею. Можуть потрапити до рук порно злочинців. Власників світлини шантажують, щоб ті вислали ще фото”,- розповідає фахівець.

Вона радить не соромити дитину, якщо вже така ситуація трапилась, але варто знайти хакера, який ліквідує характерні файли.

“В моїй практиці була така ситуація. Порнофотографію розіслали всім однокласникам. Батьки знайшли поганого психолога. Він порадив не забирати дитину зі школи. Як наслідок дитина потрапила в ще гіршу ситуацію, стала жертвою булінгу.

З підлітками треба говорити, пояснювати чому, але без картинок і подробиць. Достатньо просто пояснити, що фотки можуть використати там, де не потрібно”, – ділиться досвідом психологиня.

Вона рекомендує батькам одразу встановити батьківський контроль на гаджети, щоб вберегти дитину від порносайтів та інших небажаних ресурсів. Втім, якщо дитина все-таки потрапила на порносайт, в перш за все, батькам треба заспокоїтись, дитина може й не усвідомити куди зайшла і що побачила. А от агресивна поведінка батьків несе дитині додаткову психологічну травму. Варто розказати, що порно це дорослі речі. Насправді стосунки це зовсім інше. Неадекватна поведінка батьків може травмувати дитячу психіку, що стосується сексуальності. Але якби дорослі не старалися вберегти своє чадо від порно сайтів, вони все одно зіштовхуються з цим у суспільстві. Про це багато між собою спілкуються.

Найбільш схильні до маніпуляції в інтернеті, звісно, підлітки, які почуваються самотніми й кинутими, не мають підтримки в сім’ї. Вони шукають схожих на себе, з такою ж проблемою. У підлітків часто йде внутрішня боротьба життя чи смерть.

“Вони часто ставлять мені питання “Навіщо я живу?”, “чи краще вмерти?”. Діти шукають сенс життя, і це нормально. Підлітки, які не мають захисту і підтримки у родині, найбільш піддатливі до маніпуляцій у мережі. Вони шукають прихисток в інтернеті, у різних групах, таких як “Синій кит”. Хочуть поділитись проблемами, їх ніхто не розуміє. Тому збиваються в умовну зграю, де будуть їх любити. Якщо це буде не дім, то знайдуть його де інде. Батьки мають бути взірцем поведінки й способу життя. Необхідно, принаймні одному з них мати близький, теплий контакт з дитиною. Він не шукатиме відповідь на важливі питання в мережі, а запитає у батьків”, – наголошує експерт.