Рівень євроінтеграції в Україні поки що є мінімальним
Аналізуючи нещодавню зустріч у Брюсселі представників України і ЄС, складається враження, що сторони переговорів тупцюють на місці стосовно одного надзвичайно важливого питання. А саме – укладання угоди ACAA.
Про це пише на своїй стрінці в Facebook відомий політик Ігор Шаров.
Оцінюючи рівень євроінтеграції в Україні у доповіді «Секторальна інтеграція України до ЄС: передумови, перспективи, виклики», експерти Центру Разумкова зробили сумний висновок: вона є мінімальною.
«У двосторонніх відносинах Україна-ЄС досі не вистачає механізмів сприяння структурним реформам і ефективному секторального розвитку, в т. ч. сприяння інвестиціям та реалізації національних програм економічного розвитку», – зазначають автори доповіді. У цьому контексті одним із важливих завдань для українського уряду в рамках запланованого оновлення положень Угоди про асоціацію з ЄС має стати створення умов для зміни структури експорту української продукції в ЄС з акцентом на високотехнологічній продукції. Найважливіший інструмент для реалізації цього завдання – приєднання України до «промислового безвізу» – європейської системи сертифікації і визнання відповідності промислових виробів (ACAA), акцентують увагу аналітики Центру Разумкова.
Треба визнати, що Україна поки що не зовсім ефективно діє в рамках Угоди про асоціацію.
Нагадаю, що питання укладання угоди ACAA між ЄС та Україною має вже тривалу історію. Ще у грудні 2005 року Україна та ЄС підписали План дій з підготовки до угоди АСАА – задовго до початку переговорів про майбутню Угоду про асоціацію.
По суті, якби ми успішно просувалися в цьому напрямку, і в нас була б угода з Євросоюзом про «промисловий безвіз», можливо, укладання Угоди про асоціацію відбувалося б у зовсім іншому форматі.
11 лютого 2021 року в Брюсселі відбулося сьоме засідання Ради асоціації між Україною та Європейським Союзом.
Головний результат засідання: сторони домовилися домовлятися далі.
У спільній заяві, опублікованій за підсумками Ради асоціації, уточняється, що на першому етапі кожна сторона проведе внутрішню оцінку «досягнень цілей угоди». Результати будуть представлені на саміті Україна-ЄС у 2021 році. Зазвичай такі зустрічі проходять улітку. Також Рада підтвердила намір ЄС і України почати переговори щодо лібералізації торгівлі товарами в рамках зони вільної торгівлі. Очевидно, що йдеться передусім про намагання українського уряду збільшити квоти на безмитний експорт української аграрної продукції.
Однак у цій заяві нічого конкретно не згадано про угоду АСАА.
Хоча укладення цієї угоди передбачено статтею 57 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Відповідно до цієї статті та Додатку ІІІ до Угоди про асоціацію, угода АСАА поширюватиметься на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції. Спочатку Угода ACAA може охоплювати один або кілька з цих секторів, з наступним розширенням на інші. Після того, як угода АСАА охопить усі зазначені у Додатку ІІІ сектори, Україна та ЄС зобов’язалися розглянути можливість її поширення на інші категорії промислової продукції.
Наразі стан виконання Україною свого «домашнього завдання» (гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з нормами ЄС) уже дозволяє укласти ACAA як мінімум у трьох секторах, але ЄС не дає сигналів про близькість цієї перспективи.
Очевидно, що крім боротьби з корупцією, суддівської реформи та інших пріоритетів, Україні дуже важливо удосконалювати свої системи технічного регулювання, оцінки відповідності, акредитації, стандартизації та метрології. А українським дипломатам варто постійно наголошувати, що Україна вже готова до підписання угоди АСАА. І що ця справа є значно важливішою для нашої держави, ніж проблема просто механічного збільшення квот.
Тільки винесення цього питання на найвищий щабель, у ранг державної політики, дасть значний поштовх для модернізації країни.