Музикант Назарій Стець: “Досконалості немає меж”

Як свідчать ЗМІ: «Вiн грає на контрабасі роботи «Nikolay Tambovsky». Йому присвячені Контрабасовий концерт Золтана Алмаші та «Похорони мух» Віталія Вишинського. Вiн перший в Україні зіграв контрабасові твори Петеріса Васкса, Софії Губайдуліної, Еміля Табакова, Мілослава Гайдоша, Адольфа Мішека…»

– Хто були ваші вчителі?
– Я розпочав свій музичний шлях зі скрипки. 7 років музичної школи у моєму рідному містечку Копичинці, що на Тернопільщині, навчався у Марії Ярославівни Мисьо. Потім були 4 роки Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької, де я почав освоювати контрабас у класі Василя Андрійовича Феленчака. В той період також мав щастя навчатися в Юрія Вітольдовича Кіцили, який є дуже сильним спеціалістом з музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, теорія музики, гармонія).

2010-2018 – бакалаврат, маґістратура та асистентура-стажування в Національній музичній Академії України ім. П. Чайковського в класі Олександра Йосиповича Мельника.
Хочу також згадати музикантів у яких брав майстер-класи, бо ці творчі зустрічі для мене безцінні. Це Джеф Брадетіч, Хіроші Ікемацу, Руслан Луцик, Ніколас Крос, Леон Бош, Чі-Чі Нваноку, Денис Северин та ин.

– Які враження у вас залишилися після майстер-класу віолончеліста Дениса Северина? Чи згодні ви з його зауваженнями щодо виконання сонати Й. Брамса?
– Враження чудові. Я намагаюсь якомога частіше консультуватись в різних музикантів, адже у кожного інструменталіста є чим поділитись. Денис дуже грамотний педагог і у нього завжди знаходяться слова, після яких «по-старому» грати вже не хочеться. Так було і цього разу. Ми зіграли з піаністом Антонієм Баришевським 1-шу віолончельну сонату Брамса. Хоча зіграли – мабуть, трохи не те слово. Скоріше продемонстрували свою інтерпретацію цього твору. Денис багато часу приділив ориґінальній артикуляції і порівнюючи з більш пізніми творами Брамса домігся иншого звучання буквально за пів години. Загалом мені сподобались його ідеї і тепер я дуже хочу «спробувати їх на публіці».

– Розкажіть, будь ласка, про вашу співпрацю з VERE MUSIK FUND? З чого все почалося?
– Дуже ціную нашу співпрацю. Це і фінансова підтримка, з якої все почалось у 2017 році, коли я їздив на Sperger competition, і опція комунікувати з иншими музикантами фонду, і постійна можливість розширювати коло професійних знайомств. До прикладу, цього року завдяки VERE MUSIC FUND відбувся мій сольний виступ із Дніпровським симфонічним оркестром.

– Ваше творче кредо?
– Досконалості немає меж.

– Розкажіть, будь ласка, про ваші враження від Х-го ювілейного Книжкового Арсеналу?
– Як на мене, це велике щастя, що Книжковий Арсенал відбувся в такому масштабному вигляді цього року, адже ми всі дуже скучили за такими подіями. Тим паче, що минулого року через карантин його довелось скасувати. Цьогоріч було так багато крутих подій за ці кілька днів, що лише встигай перебігати з однієї локації на иншу.

– Чи сподобалася вам музична програма на Книжковому арсеналі «Сім струн для дядька Михайла», яку підготувала Люба Морозова й учасником якої ви були?
– О так. Люба завжди придумує глибоко концептуальні програми.

– Чи сподобався вам, наприклад, в цій музичній програмі, виступ флейтистки з Великобританії Соломії Мороз, яка робить власні дослідження у царині електронної музики?
– Я не був на цьому виступі, бо якраз мав генеральні репетиції своїх двох програм цієї серії. Так склалось, що в мене окрім свого сольного концерту із Duo Sonoro в останній день Книжкового Арсеналу, був іще і виступ разом із флейтисткою Інною Воробець та піаністом Станіславом Гумінюком за день до того із «Багателями» Куртаґа в концерті вище згаданого VERE MUSIC FUND. Через те, що ми відкривали цей концерт, далі була можливість просто послухати його як звичайний відвідувач Книжкового Арсеналу. І це було дуже якісно і цікаво. Сусідство українських композиторів-аванґардистів із Куртаґом, Булезом та Ліґеті на одній сцені – це «гримуча суміш».

– Чи цікавітеся філософією?
– Певною мірою. Сьогодні мене більше цікавить футурологія. Захоплююсь ідеями Жака Фреско.

– Чи збираєтеся брати участь у Фестивалі Високого мистецтва Kiev Buket Stage, який має відбутися на території Софії Київської з 27-го серпня до 2-го вересня?
– Аякже. Це ж один із найкращих мультидисциплінарних фестивалів столиці. Цього року гратиму разом із New Era Orchestra та Тетяною Калініченко за дириґентським пультом. Ми очікуємо на приїзд надзвичайно цікавого соліста з Ізраїлю Аві Авіталя, який грає на мандоліні.

– Над виконанням яких творів ви зараз працюєте?
– Повернувся до віолончельних сюїт Баха, бо це найкраща музика, щоб навести лад у голові під час відпустки. Паралельно вивчаю новий репертуар для соло-виступів. Зокрема, «Homo Ludens» українського композитора Володимира Рунчака, що був написаний кілька років тому і ще ні разу не виконувався через надзвичайну складність тексту. Також паралельним курсом потихеньку розбираю хрестоматійні твори 20 ст – «Концерт» Раутаваари та Секвенцію Беріо.

– Які ваші найближчі плани з концертної діяльности?
– 12 серпня запланований «Концерт для контрабаса з оркестром фа# мінор» Джованні Боттезіні. Дириґент Ігор Палкін. Симфонічний оркестр Національної філармонії України. 19 серпня – концерт камерної музики в дуеті з Антонієм Баришевським (фортепіано) в Alchemist bar. 11 вересня – концерт камерної музики в дуеті з Орестом Смовжем (скрипка). Туреччина, Стамбул.

Спілкувалася Анна Лобановська