Візії

Гітлер і Сталін: подібні своєю сліпою жорстокістю

13 грудня 1914 року народився відомий британський історик, барон Алан Буллок. Дві його праці ввійшли до класики історіографії: «Гітлер — дослідження тиранії» (1952) і монументальна двотомна «Гітлер і Сталін: Паралельні життя» (1991). Остання є порівняльним життєписом, а порівняння, як відомо, є одним із фундаментальних методів дослідження в історичній науці.

Звернення уваги на паралелі в біографіях, пошук мотивів, вивчення психологічної схильності — лише деякі з аспектів, які висвітлював Буллок. Порівняльні дослідження спрямовані не на прирівнювання, а на виявлення особливостей з урахуванням історичного контексту. Жоден із цих диктаторів не діяв у вакуумі. Кожна із цих держав — і Німеччина, і СРСР — була тоталітарною. Вони розрізнялися підходом до ідеологічних питань. Люди або групи, визначені як ворожі або небажані, винищувалися. Ідеологічні розбіжності не завадили обом диктаторам укласти союз один з одним і навіть наповнити його життям.

До речі, Сталін і сам порівнював себе з Гітлером. Про це стає достеменно відомо після оприлюднення унікального документу з його особистого архіву. 79-сторінковий проєкт вступної промови головного обвинувача від СРСР на Нюрнберзькому процесі, прокурора Української РСР Романа Руденка із правками та примітками Сталіна яскраво свідчить про хід думок вождя.
З тексту Руденка особисто Сталіним були викреслені будь-які моменти, які наштовхували навіть на найменші аналогії між нацизмом і сталінським режимом.

Руденко дав характеристику нацизму: «Свавілля, насильство, наруга над людиною були зведені гітлерівцями в принцип. Вони кинули у в’язниці сотні тисяч людей без судового розгляду, поставили їх в умови переслідування, пограбування, поневолення, тортур і знищення. Вони переслідували, катували і вбивали за політичними, расовими та релігійними мотивами, а найчастіше і без будь-яких мотивів».

Цей пасаж було вилучено, бо ж головний цензор побачив у тексті Руденка натяк на шкідницький збіг, розпізнав ознаки, про які укладач документа й не думав — наклеп на радянський суспільно-політичний устрій та його правоохоронні, компетентні органи, на суд та прокуратуру, систему виконання покарань.

Сталін викреслив із проєкту будь-які згадки про катастрофічну ціну перемоги, виражену в людських життях. Також викреслив згадки про поголовне винищення євреїв.

Чому Сталін цензурував промову прокурора УРСР щодо єврейського питання? Чи не тому, що злочини нацистів мали расову мотивацію, а сталінські злочини — класову? Тобто обидві злочинні системи спиралися на сегрегацію за певними ознаками. І в цьому вони були дуже подібними.

Але також вони були подібні своєю сліпою жорстокістю. Як писав Руденко: «Вони переслідували, катували і вбивали за політичними, расовими та релігійними мотивами, а найчастіше і без будь-яких мотивів»…

Ігор Шаров, державний діяч

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *