Роман-спогад Ярослава Ороса “Чиненик” розрахований на читача-інтелектуала

Ярослав Орос. Чиненик: провіщі знаки. – Чернівці: «Букрек», 2021. – 432 с.

Новий роман Ярослава Ороса «Чиненик» – це вербальна картина його молодості, спогад про становлення як письменника, вдячність своїм навчителям, пам’ять про побратимів по духу й перу, алегорія історичного шляху народу України. Автор у творі, написаному карпатською гутіркою, залишається вірний власній літературній темі арійства та боккаччівського стилю змалювання любовних сцен. Роман пересичений брутальними сексуальними реаліями й видіннями головного героя, тому розрахований на читацьку авдиторію +18.
Твір-спогад складається з трьох частин з фізіологічними назвами, де згадується період суспільних настроїв у країні під час Чорнобиля і Майдану. Це своєрідний тлумачний словник не тільки з історіософії, а й з українознавства та людинознавства.
Головний герой роману, вочевидь, є прототипом автора, а персонажі – упізнавано – друзями письменника. Одних Ярослав Орос цитує – вкраплює у текст поезію, інших, надавши чудернацькі імена, зводить сюжетною лінією.
Автор і свою поезію вмонтовує до тексту. Також на сторінках роману зустрічається підкріплення думки віршами Тараса Шевченка. І це не сліпе ідолопоклонство, а необхідність наративу, оскільки вдача Пророка України була оголена в романі, як є.
У творі автор застосовує засоби казки, де образ одухотвореної цятки перетікає з попередньої його книжки «Витівки Ярґа»; або жанр фентезі, щоб головний герой, реінкарнований, міг вільно подорожувати у просторі і часі. Інакше й не було б канви роману-спогаду.
Критичне мислення письменника в романі означене не визнанням головним героєм авторитетів відомих політиків, письменників, журналістів, чиновників, а надто духовенства. Власне, твір і присвячений утвердженню образу порядної, непідкупної Людини, патріотично налаштованої на теренах України: «Отоді Ольґерду стало зрозуміло, що тодішнє постколоніальне суспільство не годне докорінно мінятись, прибирати сучасних ознак. Укрзагал, прибитий віками й розшматований загребущими сусідами, розгублено метався з крайнощі в крайність, аби втриматись хоч якось на плаву, не канути знову ж у безвість, на припасоване воріженьками дно» (стор.139, «Чиненик»).
Роман-спогад Ярослава Ороса «Чиненик» розрахований на читача-інтелектуала.
Наталя Куліш

Ярослав Орос. Витівки Ярґа. Гутірки коло ватри: оповідання, вірші. – К.: ЛА «Друге дихання», 2017. – 320 с.

Книга письменника Ярослава Ороса «Витівки Ярґа» написана – і в прямому, й у метафоричному сенсі – в чи не найжорстокіший відтинок безчасся, в апогей локальної, особистісної й глобальної Калі-Юги. Саме протягом цієї епохи чиниться дія в текстах, або вибудовуються авторські рефлексії, іноді – медитативні осяяння. Богиня зла проливає ріки крові, засіває висхлі левади порохном, засмоктує всіх і вся в ненаситне черево смерті. Протагоністи Оросових новел і віршів цій тягучій апокаліптиці протистоять. Вірніше, намагаються протистояти. Так, як можуть звичайні, земні люди, втім – наділені прадавнім генетичним стержнем, на кшталт шопенгаверівської «волі до життя». Персонажі Ороса не виступають гераклами, билинними богатирями, голлівудськими шварцами чи спайдерменами. У нього Ярґ – чоловіча іпостась санскритської «ярґи» як шляху до весняного сонця. І, водночас, – метафізичне вособлення різноликих звитяжців, виплеканих письменником.
Андрій Коваленко

З питань придбання книг Ярослава Ороса звертайтеся за телефоном: 066 003 24 50.