На тлі військової загрози єврообліґації України продовжують падати
Неґативні новини у вихідні про ризик військової ескалації призвели до нового обвалу котирувань єврообліґацій в Україну вранці у понеділок, 14 лютого, проте під впливом новин протягом дня частина падіння була відіграна, і загалом за підсумками понеділка українські євробліґації подешевшали на 2,7-3,7%.
За інформацією Bloomberg, якщо ще вранці ставка до погашення найкоротших паперів із погашенням у вересні цього року сягала 28% річних і вище, то до 18:00 за Києвом вона знизилася до 22,1% проти 15,9% у п’ятницю, передає Інтерфакс-Україна.
Папери з погашенням у 2023-2024 роках котирувалися з прибутковістю 14,6-15,9% порівняно з 13-13,5% наприкінці минулого тижня.
Ставка по єврообліґаціях з погашенням у 2025 році підвищилася до 13,1%, у 2026 – до 12,4%, що на 0,9 процентного пункту (п.п.) вище за п’ятничні значення.
Прибутковість до погашення найдовших доларових паперів з погашенням у 2029 та 2032-2033 роках зрсла на 0,6-0,5 п. п. – до 11-10,7% річних.
Ціна двох випусків єврообліґацій у євро знизилася у понеділок на 2,7-3,9%, що призвело до збільшення ставок паперів із погашенням у 2026 році з 11,3% до 12,5%, а з погашенням у 2030 році – з 87% до 91% річних.
Від погіршення настроїв інвесторів у понеділок постраждали і ВВП-варранти України, що подешевшали на 3,9% – до 68,8% від номіналу.
Нагадаємо, що Міноборони Росії повідомило, що близько трьох десятків військових кораблів вирушили в північну акваторію Чорного моря. До складу морського угруповання входять десантні катери, які можуть використовуватися для десантування піхоти та бронетанкових частин на українське узбережжя.
За оцінками західної розвідки, Україна хоробро протистоїть, але нове вторгнення Росії було б катастрофою для Києва.
Тижні зростаючих попереджень, здебільшого від офіційних осіб США, досягли нового рівня 11 лютого, оскільки представники Білого дому заявили, що вторгнення може статися протягом наступних п’яти днів.
Президент США Джо Байден і президент Росії Владімір Путін розмовляли по телефону 12 лютого, намагаючись запобігти новій війні.
За словами Білого дому, Байден попередив Путіна, що вторгнення в Україну призведе до «швидких і серйозних» збитків для Росії та спричинить «широкомасштабні людські страждання».
Пізніше представник адміністрації США заявив, що цей дзвінок «не призвів до фундаментальних змін у динаміці».
«Залишається незрозумілим, чи зацікавлена Росія в досягненні своїх цілей дипломатичним шляхом, а не шляхом застосування сили», – сказав чиновник.
Тим часом Кремль охарактеризував цей дзвінок як «збалансований» і «діловий», але так само – як такий, що не означав серйозних змін.
На тлі похмурих прогнозів західні країни продовжували вивозити та переміщати свій дипломатичний персонал. Колону автомобілів посольства США помітили, коли вона прямувала на захід від Києва. Державний департамент заявив, що частина його співробітників переїде до Львова.
Канада, у якій проживає велика кількість українських іміґрантів, також заявила, що переносить своє посольство з Києва до Львова.