Наталія Мосейчук може стати кандидатом у президенти

Олігарх Ігор Коломойський припустив, що ведуча телеканалу “1+1” Наталія Мосейчук може стати кандидатом у президента України.

Про це Коломойський заявив ув інтерв’ю виданню “Українська правда”. Він сказав, що не бачить наразі нових кандидатів у президенти, але це може бути хтось із журналістів.

“Не вірю. Не бачу поки що. Я думаю, може серед вас журналістів. Мосейчук може піти”, – сказав олігарх.

Він також заявив, що ніколи не говорив про це особисто із Мосейчук, але вона має “стовідсоткову впізнаваність”. Також він не знає, чи підтримував би її у разі балотування.

“Ну це гарний був би батл. Я просто не думаю, що вона пішла б з точки зору боротьби із Зеленським”, – додав бізнесмен.

“Ви зараз запитали, хто може. Я навздогад кажу, хто має стовідсоткову впізнаваність. Савік Шустер точно не піде. Гордон?” – додав Коломойський.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський очолив антирейтинґ українських політиків. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією SOCIS.

За даними опитування КМІС, Володимир Зеленський також лідирує в антирейтинґу українських політиків.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів призначив сина продюсера та засновника телеканалу “1+1” Олександра Роднянського членом наглядової ради державного Ощадбанку (Київ) за квотою президента Зеленського.

Зазначимо, що батько Роднянського-молодшого продюсував телесеріал “Біла гвардія”, черговий українофобський “телепродукт”, завдяки якому рашисти спробували укорінити в свідомості російського й пострадянського глядача думку про те, що всі, хто зі зброєю в руках боровся за державну незалежність України в 1918-1922 роках, є ворогами, злочинцями, бандитами й патологійними садистами, й ставитися до них слід відповідно. Передусім ідеться про Симона Петлюру та його війська.

Влітку 2014 року цей українофобський серіал був заборонений до прокату в Україні.

Олександр Роднянський-старший є впливовим учасником формування пропаґандистсько-розважального телепростору країни-аґресора. Він характеризує створені за державної підтримки українські фільми як “величезний обсяг шлаку, що виробляється і не просто не окуповується, а нікому нафіг не потрібен”…