Русскій мір – це агресивність, нахабство, нетерпимість
У стрічці трапляється все більше мотиваційних дописів переходити на українську тим, хто цього досі не зробив за останні 30 років. Один з аргументів – тепер вже точно не виникає сумнівів, що Росія ворог з усіма її нав’язаними нам цінностями. А українська мова нас єднатиме, українська наша рідна, українська дуже гарна. Переважна більшість дописів побудовані на толерантності, спробі переконати.
Та все це не працює. І питання не в тому – на часі чи не на часі. Поясню, чому не працює, незалежно від того, маємо мир, війну чи революцію. Русскій мір по своїй суті агресивний, нахабний, сповнений ненависті і презирства до всього інакшого, навіть, якщо те інакше у себе вдома, а він там непроханий, мов кліщ заліз у тіло, і його важко звідти виколупати. Переконання на його носіїв не діють. Вони все спростовують, заперечують, у кращому разі, ігнорують. Ви вважаєте, що українська нас єднатиме, вони стверджують навпаки – роз’єднуватиме; ви думаєте – мова наша рідна для всіх, вони заперечують – наш родной русский (а те, що діди і баби їхні колись балакали – так вони ж неграмотні, а ми учоні); ви переконуєте – наша мова солов’їна, а їх від цих епітетів верне, бо вони не відчувають її краси. Зовсім. Хоча самі не проти України. Із задоволенням носять вишиванки, люблять борщ, вареники, кутю, радіють перемогам ЗСУ, але щодо мови, то впиратимуться до останнього.
Можливо, для когось російська мова – єдина пуповина, яка ще пов’язує його з русскім міром, але перерізати її він не збирається. Це його зона комфорту, його єство. А русскій мір, як уже наголошувалося, – це агресивність, нахабство, нетерпимість… І все починається по колу. Як у казці про білого бичка.
Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net
Підписуйтеся на наш Телеграм
