Російський солдат застрелив хлопчика, який вийшов з підвалу разом з иншими людьми

Страшна подія сталася 3 березня у містечку Ворзель на Київщині. Росіяни закрили людей у підвалі, де ті переховувались і почали напускати газ, згодом двері відчинили, всіх випустили на повітря, а коли усі вийшли, вони застрелили хлопчика і поранили жінку.

“Я була у підвалі “Учхозу” (навчально-дослідне господарство на території Ворзеля. – ред), де нас закривали і душили газом. Там вони хлопчика застрелили і жіночку поранили. Кров’ю стікала”, – розповіла Газеті Катерина Тихонівна Дротик, яка працює в селищній раді Ворзеля прибиральницею .

За її спогадами, ввечері люди зачинились у підвалі, рашисти стукали, намагались увійти, коли їм це не вдалось, вони просто розстріляли двері і напустили газ.

“Ми підбігли потом до дверей. Стала отако до стінки і думаю: “Слава тобі, Господи, шо така бистра смерть”. Дихати уже не можна було, але хтось відкрив двері. Ми одне на одного попадали, а вони зразу сказали: “Руки вверх, мужики!” У всіх телефони забрали. Першим виходив хлопчик, а на горі танк стояв і вони з автоматами. Стрельнули і хлопчик зразу впав, кров з рота пішла. Жінка почала кричать. Він (росіянин. – ред) перемотав, щось колов. Нас усіх оточили, а хлопців забрали окремо у амбулаторію. Там їх били, ми чули крики. Знущалися над ними – ребра переламали. Але живі лишилися”, – розповіла пані Катерина журналістам.

Коли газ трохи вийшов із підвалу, росіяни знову примусили людей зайти всередину. Побитих хлопців також привели і посадили біля жінок.

“У них були звʼязані руки, ребра поламані, губи розбиті. Куртка в одного була розрізана, – продовжує Катерина Тихонівна. – Мого сусіда вночі привели і я просила розвʼязати йому руки, бо вірьовка товста була і пережала отут до крові, – жінка кладе руку на зап’ястя та здригається. – Він не міг навіть дихнуть, чай йому давала. На другий день двох забрали і повезли на танках. Возили їх, як захист. Випустили за чотири дні. Хлопці ішли пішки десь із Мироцького. Кажуть: “Ми навіть не знаємо, де нас викинули”. Там трупи лежали, а вони без свідомості були. Росіяни певно, думали, що ті не виживуть уже”, – згадує 68-річна Катерина.

У Ворзелі росіяни обстріляли дитячий садочок. Будівля вщент розбита та не підлягає відновленню. По садочку прицільно випустили кілька снарядів з “Граду”. Окупанти розбили також дитячий санаторій.

Староста Ворзеля Андрій Липовецький жив у містечку разом з дітьми та онуками до 11 березня. А тоді їм вдалось виїхати, проте найменші онуки досі не можуть оговтатись після побаченого.

“Онук каже: “Діду, дивись, літак летить! І так крутиться, крутиться”. У нас велике вікно, я дивлюсь, а це ракета над будинком летить у бік Гостомеля, – додає староста. – Виїхав з селища 11 березня. Вирішив, що треба рятувати сім’ю. Ми не збиралися виїжджати, але коли танки постійно перед двором катаються… Світло виключили, газ”, – розповів пан староста.

24 лютого на світанку аґресивна Московщина напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із територій союзної Білорусі й окупованого Криму.

Згодом ЗМІ повідомили, що лідер рашистів Владімір Путін висунув Україні 6 вимог. Перші п’ять із них, як прагне Путін, мають бути закріплені у Конституції України.

1. Відмова від руху до НАТО. Нейтральний статус України. Одним із ґарантів якого готова стати Московщина, яка напала на нашу країну.

2. Російська мова – друга державна. Скасування всіх законів, що її обмежують.

3. Визнання Україною Криму московитським.

4. Визнання Україною незалежности терористичних утворень “ДНР та ЛНР” в адміністративних межах областей (включно з нині контрольованими Україною територіями).

5. “Денацифікація”. Заборона діяльности ультра-націоналістичних, нацистських і неонацистських партій і громадських організацій, скасування чинних законів про героїзацію т. зв. нацистів і неонацистів.

6. “Демілітаризація України”. Повна відмова від наступального озброєння, під яке при бажанні можна підвести будь-які види озброєнь.

Фото: Тарас Подолян/Газета