Загиблі у Вінниці не повинні стати лише цифрами у статистиці

“Більше б пасувало Будинок творчості. Його знесуть. Назавжди. Навіть у 1944-му, після фашистів, Будинок офіцерів змогли відремонтувати. Сьогодні, після рашистів – відновленню він не підлягає… Йому було 82 роки”, – пише жінка.

Станом на 13:00 15 липня по медичну допомогу звернулося 197 вінничан. 82 особи перебувають у лікарнях, серед них — четверо дітей: 7-річна Моніка, 8-річний Роман, 12-річний Артем та 15-річна Вікторія.

Поліція ідентифікувала тіла 19-ти із 23 загиблих внаслідок ракетного удару. Серед убитих росіянами — троє дітей: 4-річна дівчинка та двоє хлопчиків 7-ми та 8 років.

За кожною жертвою Росії на вінницькій площі Перемоги стоїть людське життя і доля. Важливо, аби ці люди не залишилися цифрами у статистиці, тому ми зібрали короткі історії потерпілих вінничан, пише координаторка проєктів з фіксації військових злочинів і, пропустивши кожну історію через себе, розповідає про них світу.

Ірина Дмитрієва та її донька Ліза

Це фото облетіло усі світові пабліки: рожевий дитячий візочок, дитина у білих штанцях, поряд — папка із розвивальними вправами і відірвана жіноча нога. Того ранку Ірина з 4-річною донькою поверталася від логопеда. Дівчинка загинула на місці. Її мама перебуває у важкому стані в лікарні.

Дівчинка мала синдром Дауна, і мама присвятила своє життя розвитку дитини. У своєму блозі Іра розповідала, як це — бути мамою особливої «сонячної» дитини. Раніше родина жила у Києві, але два роки тому після розлучення Ірина з дочкою повернулась у рідну Вінницю.

Олена Зеленська повідомила, що була особисто знайома з Лізою, адже дівчинка знімалась у цьогорічному різдвяному привітанні першої леді.

“Плачу разом з її близькими”, – написала Зеленська.

Працівники медичного центру: Катерина Гула, Тетяна Харченко, Павло Ковальчук і Наталія Фальштинська 

Катерина була адміністраторкою медичного центру «Нейромед», Тетяна — менеджеркою. Дівчата загинули на місці.

Дитячий невролог Павло Ковальчук, записатись до якого можна було лише за кілька місяців заздалегідь, отримав опіки 70% тіла.

У невролога Наталії Фальштинської — відкрита черепно-мозкова травма й осколкові поранення й опіки ніг, які довелось ампутувати до середини стегна. В реанімації Наталію ввели у медикаментозну кому. Її чоловік, теж лікар, зараз захищає країну на фронті. Вдома на жінку чекають троє дітей.

Відвідувачі медичного центру 

35-річна лікарка-стоматолог Вікторія Рекута та її 7-річний син Максим Жарій проходили обстеження у медичному центрі й загинули на місці. Їх упізнали за зразками ДНК по обіді 15 липня. У рідному селі Мала Мочулка Теплицького району Вікторію із сином зустрічали живим коридором.

Вінничанка Ольга на момент удару теж перебувала у приміщенні “Нейромеду”, та їй і свекрусі, яку вона привезла на МРТ, дивом вдалось вижити.

На площі. Кирило Пяхін, 8 років

Наприкінці квітня Кирило разом із мамою приїхав з окупованого Херсону до родичів у Вінницю. На момент вибуху Кирило був у машині, припаркованій біля «Приватбанку». Разом із дядьком, який вийшов з авто, вони чекали на бабусю, що пішла у банк. Внаслідок вибуху хлопчик загинув. Дядька відкинуло вибуховою хвилею, наразі він перебуває у лікарні. Бабуся залишилася неушкодженою.

Працівниці «Приватбанку» 

25-річна менеджерка банку Аліна Кисіль загинула на місці. Днями вона відзначила свій день народження. Ще три менеджерки банку та керівниця відділення Оксана Маковей отримали поранення. Одну дівчину прооперували, три інших — у важкому стані.

Звукорежисер Євген Коваленко

14 липня у Вінниці в Будинку офіцерів мав відбутися концерт співачки Роксолани. У момент обстрілу гурт саме налаштовував техніку. Загинув звукорежисер Євген Коваленко з Боярки Київської області, випускник ліцею «Гармонія». Другий член гурту, Андрій, зараз у лікарні.

Того дня через дорогу від Будинку офіцерів у клубі Royal Паб мав відбутися концерт гурту “ВВ” та його фронтмена Олега Скрипки.

“Сьогодні мав відбутися наш концерт на підтримку України в місті Вінниця. Ми мали намір відвідати військових, як це відбувається у кожному місті, куди ми приїжджаємо з благодійними концертами. Ми мали зустріч із організаторами заходу в місці влучення ракети, нас врятувало 10 хвилин часу…”, – написав Скрипка у ФБ.

Один з організаторів концерту, вінничанин Віктор Поліщук, загинув на місці. Його друг Віталій Каблучко перебуває в реанімації, його прооперували.

Зниклі безвісти 

У місцевих пабліках вінничани повідомили імена зниклих безвісти:

Олександр Клапай, 1973 р. н.

Володимир Доценко (пізніше стало відомо, що Володимира оголошено загиблим).

Олександра Борівська, студентка 2-го курсу факультету міжнародних відносин Донецького національного університету ім. Василя Стуса.

Продавчині торгового центру «4 сезони» Леся Ващук, 1981 р. н., та Світлана Чешківська, 1980 р. н.

Суверіна Катерина Миколаївна.

Тиховська Оксана Миколаївна, вчителька початкових класів школи №8.

Зазначимо, що рашистська публіка у соцмережах активно раділа удару по Вінниці. Дехто навіть писав під фото маленької Лізи, що “відкоркує шампанське”. В той же час московські пропагандисти самі заплутались у своїх свідченнях.

“Одразу ж після вибухів пропагандисти заявили про знищення групи націоналістів у Будинку офіцерів, згодом була заява про знищений там склад боєприпасів. Вже сьогодні міноборони країни-окупанта заявляє про знищення керівного складу Повітряних Сил… Чого варті заяви агресора, ми бачимо у їхній статистиці, де вони говорять про втрати українського війська. Вони вже “знищили” щонайменше три українські армії”, – йдеться у повідомленні пресслужби командування Повітряних сил ЗСУ.

А от московитські комуністи заявили, що  смерть дитини – це “чергова постановка і взагалі Зеленський бомбить свої міста, коли у нього закінчуються гроші Держдепу”.

Звісно дуже важко вигадати, про що можна розмовляти з таким підвидом людини, як московити, які відкорковують шампанське, щоб відсвяткувати загибель українців, або розповідають про знищення міфічних націоналістів і боєприпасів чи впевнені, що Зеленський убиває власних співгромадян. Єдине бажання – покарати якомога більше цих недорозвинених істот.

Фотоколаж: Вадим Блонський

На основі матеріалу Ірини Ярошинської