З’явились чіткі правила облаштування бомбосховищ у закладах освіти по Україні

01.08.2022 Editor

Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила рекомендації щодо організації укриттів ц закладах освіти.

Як повідомили на Урядовому порталі, вони мають відповідати таким вимогам:

розміщуватися в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями);
розташовуватися у складі основної будівлі закладу освіти або безпосередній близькості (до 100 м);
не розміщуватися поруч із великими резервуарами, що містять небезпечні хімічні, легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини, водопровідними та каналізаційними магістралями;
не мають зазнавати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;
забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання та каналізації, містять окремі приміщення для встановлення виносних баків;
не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);
забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб, допускається наявність одного евакуаційного виходу);
через укриття не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення місць для сидіння та лежання;
у приміщеннях не зберігається легкозаймисті, хімічні та радіаційно небезпечні речовини, небезпечне обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;
висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це передбачено проєктною документацією), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій і інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, якщо це передбачено проєктною документацією). Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;
отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;
має бути забезпечено вільний доступ маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання в термін до 24 годин;
об’єкт має перебувати в задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних і санітарних правил);
має бути забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Необхідні захисні властивості забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см (мішок із піском, укладений поперек конструкції).

У разі, якщо будівельні конструкції мають меншу товщину, можливо збільшення захисних властивостей шляхом додаткового обкладення мішками з ґрунтом чи піском, встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо).

Обладнання укриттів розраховується на безперервне перебування впродовж не менше 48 годин, тож необхідно забезпечити:

місця для сидіння (лежання). Можна використовувати наявні в закладах стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;
місткості з питною водою (одна особа/2 л на добу);
контейнери для харчів;
виносні баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);
резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо) та електроживлення;
первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм);
засоби надання медичної допомоги;
засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
шанцеві інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).

Крім того, однією з вимог є дотримання правила не менше метра на людину.

За можливості найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

Біля вхідних дверей необхідно розмістити табличку розміром 50х60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ», а також адресою місця розташування споруди, її балансоутримувача та місця зберігання ключів.

Як відомо Росія межує на півночі з Фінляндією, яка теж, як і Україна мала свого часу гіркий досвід від такого сусідства. Фінляндія вперше почала будувати розгалужену мережу бомбосховищ у 1960-х роках, частково через війну з Радянським Союзом 1939 року. Країна має 1287 кілометрів спільного кордону з РФ. Там з роками вдосконалювали мережу бомбосховищ, розбудували 300 кілометрів тунелів. Так у Гельсінкі укриття можуть вмістити більше людей, ніж населення усього міста – 900 тисяч. Частина бомбосховищ побудована так, що може врятувати населення Гельсінкі від будь-якого потужного удару, включно із ядерним та хімічним. У місті нараховується понад п’ять тисяч бомбосховищ