Як ефективно сексологиня зможе працювати у важливій країні з проросійською позицією?
Президент Болгарії Румен Радев виступив із закликом не давати Україні зброю, пише видання Euractiv, він стверджував, що війну рашистів треба закінчити дипломатично.
В той же час він заявив, що “Болгарія не може прийняти санкції проти Росії”, відповідаючи на запитання про можливу нову хвилю обмежень, яка може охопити російський цивільний ядерний сектор і додав, що його країна може накласти вето.
Щодо допомоги Україні зі зброєю, Радев висловив сподівання, що цього Болгарія не робитиме.
“Це кривава війна, і ми все рідше чуємо заклики до миру. Ми чуємо лише голос зброї, ми чуємо лише заклики до перемоги, хоча ніхто не може дати визначення, що означає перемога”, – додав Румен Радев.
Отож, бачимо, що Болгарія, важлива для нас країна, має політиків з проросійськими поглядами. Зрозуміло, що з цими людьми варто багато працювати і саме це функція, в першу чергу, дипломатів.
Наприкінці минулого року президент України своїм указом призначив на цю посаду сексологиню, продавчиню БАДів та діамантів Олесю Ілащук. Таке дивне призначення не могло не сколихнути суспільну думку в країні, а тому українські журналісти почали досліджувати біографію людини, яка зробила таку блискучу дипломатичну кар’єру, про яку мріють більшість випускників КІМО та працівників МЗС.
Отже, видання Європейська правда з власних джерел отримало відомості про “послиню”, яка жодного дня не працювала хоча б у дотичних з дипломатією галузях. Якщо коротко, то 46-річна уродженка Чернівців починала свою робочу діяльність як вчителька англійської мови у школі. Згодом спробувала себе у журналістиці, у буковинському підрозділі ICTV. Пізніше вона переїхала до Києва і почала працювати у “Славік-груп iнвeстмент” директором з міжнародного розвитку та зв’язків із громадськістю. Оце єдине, що трішки нагадує роботу, корисну для дипслужби, проте, як стверджує ЄП, з міжнародними відносинами ця посада не пов’язана, радше з журналістикою та комунікаціями.
У 2005 році майбутній посол пов’язала життя з коштовним камінням, працювала у кількох ювелірних компаніях, але згодом Олеся Ілащук стала виконавчим директором ТОВ “Академія сучасної освіти”, що управляє освітніми закладами. У 2015 – гендиректором ТОВ “СтарПак” (профіль роботи – виробництво тари, пакування тощо). У 2016 – переїхала з Києва до Баку, де на два роки очолила видавничий дім “Шарг-Гарб”. Остання компанія доволі публічна, має профілі у соцмережах із сотнями опублікованих корпоративних фото, але знайти на них керівницю-українку чомусь не вдалося.
Не дивлячись такі карколомні успіхи пані Ілащук у 2018 році кидає кар’єру топменеджера на користь… приватної практики психотерапевта у Києві. Без вищої медичної освіти, але зі спеціалізацію гештальт-терапевта та сексолога. “Медичний” період роботи, за офіційною біографією, триває і досі, тож тепер психотерапевт Ілащук має кинути практику і переїхати до Софії на посаду посла, йдеться в матеріалі ЄП.
Після того, як почалось активне обговорення персони нового посла у країні, де є проросійські настрої, де росіяни активно працюють із суспільною думкою і, яка попри це допомагала Україні на початку війни, про що йшлося у розслідуванні німецького видання, МЗС України в своєму коментарі почало стверджувати, що Олеся Ілащук, виявляється має необхідну кваліфікацію для проходження дипломатичної служби. Та зазначимо, що міністр закордонних справ, пан Кулеба, не зміг пояснити журналістам, звідки саме взялась кандидатура сексологині. Можливо, вона відправила якесь креативне резюме до МЗС, чи хтось із дипломатичних кіл порадив її кандидатуру, або дипломатичне керівництво вирішило, що саме спеціаліст по сексології, БАДам і діамантам зараз просто необхідний у Болгарії.
У журналістських колах припустили, що Ілащук може бути креатурою “завідувача булавками” Андрія Єрмака. До речі, зазначимо, що так Єрмака назвав відомий журналіст і волонтер Аркадій Бабченко, маючи на увазі, що у цієї людини немає ніякого офіційного статусу. Він не держслужбовець, не обраний політик, не відповідальна особа з допуском до держтаємниць тощо. У самого Єрмака не менш цікава біографія, ніж у пані Ілащук. Та зараз не про нього. Отож, Єрмак в інтерв’ю для Forbes заявив, що нічого поганого в призначенні вчительки-продавчині-сексологині послом України у Болгарії немає.
А от на теренах Фейсбуку блогер Володимир Бондаренко висловив думку, що Олеся Ілащук стала дипломатом,як виходець з “впливового чернівецького клану”, близького до Єрмака. Однак доказів цьому офіційних немає.
Українська журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва, в одному зі своїх стрімів запевнила, що пані сексологиня не впорається з кропіткою роботою у Болгарії на благо України. Зате, вона добре робить ляльки-вуду з обличчям Путіна і тицяє в них голками.
