Графіті Бенксі мають стати об’єктами української культурної спадщини

З дитинства люблю Ворзель. Подобається Приірпіння. Пізніше полюбив міста-солянки Ірпінь, Бучу, Неміш. Які чудові озеро біля Небрата, ліс біля Бабинців… Бував і в Бородянці, купляв там мед і сало. Куди їдемо? Питали діти. Або в Бучу, або в Бородянку, все залежало від настрою.

Зараз, коли на поштовому випуску «Укрпошти» буде представлено одне з семи графіті дуже популярного в світі художника та політичного активіста Бенксі, що вони створені ним анонімно в Україні 2022 року, я поставив собі запитання, чи знають у Бородянці про графіті. І про те, що треба вжити заходів щодо їхнього збереження. Виявилося, що знають і заходів вживають.

Графіті з дзюдоїстом (схожим на Х*йла), відправленим «у нокаут» маленьким хлопчиком, художник намалював на стіні зруйнованого будинку в Бородянці.

У Бородянці все було дуже складно з пам’ятками. Був пам’ятник Шевченку. Тепер він після окупації набуде иншого змісту, глибшого значення!

Я бачу, що бородянці, незалежно від центральної влади, зробили кроки щодо збереження графіті Бенксі. Инша річ – треба занести ці пам’ятки до ДРНПУ. Тобто до об’єктів культурної спадщини. Сподіваюсь, що ці думки в соцмережах на кшталт «Краще б ви відбудували людям житло, ніж зберігали графіті, зроблені під трафарет», не запанують у головах більшости бородянців. Житло – це житло. І його треба відновлювати. А пам’ять – це пам’ять. І її треба і зберігати творчо, і маркувати творчо! Маркувати не лише в мережі «Укрпошти», але й у нашому мисленнєвому просторі, коли ті об’єкти, які можуть працювати на нашу перемогу, працюватимуть на перемогу зі 100-відсотковою віддачею!

Костянтин Коверзнєв, письменник