Ліквідувати центри впливу і зомбування

Один із наративів, що зараз звучить із табору захисників московського патріархату, заснований на твердженні, що нібито не всі в УПЦ МП мають відповідати за співпрацю їхнього керівництва з ФСБ. Є там хороші, є там такі, які воюють за Україну, є там богомольці…

Тільки забувають, що понад 30 років саме ця структура вносила розкол в українське суспільство своїми шовіністичними і ксенофобськими ідеями. Вірян УПЦ МП зомбували роками. І це зомбування було дієвішим і деструктивнішим, аніж радянська пропаганда.

Псевдоесхатологічні очікування, якими зараз інфіковані адепти УПЦ МП, з’явилися не сьогодні і не вчора. За всіма оцими «другими пришестями», «близьким апокаліпсисом», «сатанізмом розкольників» в голови українських віруючих московського патріархату вбивалася одна конкретна політична ідея: необхідність реставрації імперської Росії, де православність – це ексклюзивне надбання «русского культурного типа».

Коли в 1992 році новостворене керівництво УПЦ МП за допомогою політичного тиску кремля на Київ захопило Києво-Печерську лавру, 26 червня в Трапезному храмі монастиря відбувся собор. На ньому було прийняте звернення, щоб московській церкві передали всі будівлі, які були «захоплені найманими (!) нецерковними групами». Саме з того часу почалася реальна окупація росією України – через привласнення храмів і територій в усіх її областях. І це налічувало – увага! – 12 тисяч громад. І нинішня війна – лише кривава спроба легалізації того, що захоплювалося впродовж 30 років.

Всю цю справжню спецоперацію «хорошим простим віруючим» УПЦ МП загорнули в мішанину з квазірелігійних навіювань, притрушених антиукраїнськими й антизахідними установками. З 1992 року саме УПЦ МП була головним імперським пропагандистським рупором кремля.

Наприклад, при Києво-Печерській лаврі існувало видавництво «Свет Печерский». На початку 90-х воно видало збірку під назвою «Православие, государство и предантихристова эпоха». Там прямим текстом писалося про те, що «гибнет Родина (россия), враг всеми правдами и неправдами разоряет и пленяет наше Отечество». І, як стверджували видавці УПЦ МП, гине московія через «ересь жидовствующих», через «западный мир», що «целиком контролируется системой зла», проти якого треба піднімати прапор боротьби за «православное самодержавние». Звісно, що в цій боротьбі виняткове месіанське призначення відводилося РПЦ, бо нібито лише вона «содержит всю полноту богооткровенной истины». Потім це політичне безумство ретранслювалося і тиражувалося через різні «почаївські», «афонські» і їм подібні листки та газетки.

Якщо хтось думає, що ці імперські ідеї минули для «хороших віруючих» УПЦ МП без наслідків, то послухайте, що вони 29 березня розповідали в лаврі, якими аргументами оперували.

Тому найкращий спосіб їхнього розкодування – це той, який обрала сьогодні влада: ліквідувати центри впливу і зомбування. Перший крок – викинути адміністративні органи УПЦ МП з Києво-Печерської лаври.

Ярослав Коцюба, релігієзнавець

Світлина автора

Мову ориґіналу збережено