Світ несправедливий, політика лицемірна, ніхто нікому нічого не винен…

Кілька думок з приводу загострення з Польщею і не тільки.

1. Братських народів не існує. Це інфантильна та навіть шкідлива ілюзія. Є національні інтереси. І в кожного народу вони свої. Є, звичайно, емпатія та співчуття. Але, як показує уся світова історія, — це не головний і доволі швидкоплинний фактор.

2. Нікому (крім українців) не потрібно, щоб на світовій мапі зʼявився ще один сильний гравець під назвою сильна держава Україна. Коли ми станемо таким гравцем, нам теж буде не потрібно, щоб у нас зʼявлялися нові конкуренти.

3. Не можу говорити від імені ще когось, говорю лише про себе. Я пішов до війська не заради захисту євроінтеграції, прав людини і навіть демократії. Це все важливо, звичайно. Але в мене головна і насправді єдина мета — захист МОГО народу і єдиної у світі держави, де я вдома, а не в гостях. У тій мірі, в якій це збігається з інтересами інших народів — ми з ними союзники.

4. Так, у цій війні ми не самі і це дуже добре. Але наш народ платить зараз жахливу ціну не для того, щоб бути комусь винним і вічно щось випрошувати в когось у майбутньому.

5. Світ несправедливий, політика лицемірна, ніхто нікому нічого не винен і в кінцевому результаті кожен сам за себе. Похмуро, але правда гірка майже завжди.

Андрій Іллєнко, політик і військовослужбовець