Відносини Польщі та України: жодних шмарклів

“Польща очікувано, попри початкову допомогу, за що вдячні, вдарила в спину. Робить це системно і покроково: спершу це історичні претензії щодо Бандери, потім Волинь, яку вони самі породили своїми звірствами проти українців, зокрема, в час пацифікації; тепер заборона на імпорт зернових і, врешті, брутальний випад Дуди, що Україна нагадує потопельника, який тягне вниз”, – про це пише в своєму блозі філологиня й політик Ірина Фаріон.

На її думку, Путін отримав найкращу підтримку. “Чекати довелось недовго. Вони разом так само шматували Україну впродовж століть: поляки від 1569 року, московити від 1654. Саме поляки штовхнули Хмельницького в обійми москви. Саме вони залили кров’ю наші змагання 1918-1921 років. Велика помилка довіряти їм і ніколи не слід розраховувати на сусідів. Так, до слова, завжди заповідав Бандера. Коли Шухевич закликав поляків під час Другої світової спільним фронтом іти проти німців і московитів, вони не чули. І завжди йшли проти нас. Нещасні люди, що не розуміють, що найстрашніший ворог – московит, на бік якого тепер стають покроково. І не у виборах суть, а в їхній ментальності. У нас нема инших варіянтів, як боротися. І жодних шмарклів. До перемоги. Тримаймо кордони сердець!” – заявила Фаріон.

Також вона висловилася й щодо ймовірного скасування Польщею з 2024 року підтримки переселенців.

“Не варто мати жодних претензій. Натомість треба мати гідність і не сидіти на плечах чужої держави. Особливо це стосується західняків. Досить!!! Це принизливо. Повертайтеся додому боротися за Україну або йдіть за чотирма вітрами. Вчіться в поляків бути націоналістами, але не шовіністами”, – заявила науковець.

Зауважимо, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, відповідаючи на запитання журналістів, чи буде Польща надалі підтримувати Україну у військовому плані, сказав, що наразі Варшава не надає Києву жодного озброєння, оскільки зараз “ми озброюємося самі, найсучаснішим озброєнням”.

“Якщо ви не хочете захищатися, ви повинні мати чим захищатися. Це наш принцип, тому ми збільшили закупівлі (зброї. – Ред.)”, – додав він.

Натомість колишній радник міністра оборони України, керівник Проєкту реформи оборонних закупівель, яке діє за підтримки міністерства оборони Великої Британії, Артур Переверзєв уважає, що Польща отримала максимум бенефітів від війни: логістичний і транспортний хаб; посилення східного флангу НАТО; найбільші оборонні контракти – і в цілому оборонна промисловість у виграші; переозброєння армії; приплив робочої сили; українці там платять більше податків, ніж отримують допомоги.

“При цьому Польща не втратила і не пожертвувала нічим, – зазначає експерт. – А навпаки, наростила м’язів і амбіції регіонального лідера. І ще не так давно Польща отримала удар з двох боків, коли почалась друга світова війна. …Поляки показали, що вони нам не друзі. Ситуативні партнери через наявність спільного ворога. І Україна має відстоювати свої національні інтереси, коли їй під час війни оголошують зернове ембарго”.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса, коментуючи конфлікт, відзначає, що правляча партія в Польщі дуже активно заробляє на мігрантах.

“В чому різниця між Україною та Польщею? Україна відстоює державні інтереси. У питанні зерна й іншої аграрної продукції. А ось президент Польщі змушує всю польську державу працювати на інтереси його партії. І це загострення в україно-польських відносинах, яке, до речі, не змінює допомогу у війні і позицію Польщі щодо Росії, викликано виключно передвиборчим загостренням напередодні голосування 15 жовтня.

І тут просто треба дочекатися завершення виборів і вести тоді нормальну розмову. Коли правляча партія в Польщі вже не тягнутиме на дно усіх разом із собою, або вигравши перегони, утворивши коаліцію, або пішовши в опозицію.

Українське зерно не заважає польським фермерам. Але вони використовують його фактор, щоб вибити собі більше грошенят. Грошенят, яких польські фермери не заробили через падіння цін на збіжжя на зерновому ринку. Яке сталося через повернення українського зерна на світовий ринок. Що, звісно, вплинуло і на ціни, за якими своє збіжжя можуть продати польські фермери. І польська влада йде їм назустріч, бо це їх електорат — консервативний сільський електорат консервативної правлячої партії. Це правляча партія Польщі потребує голосів під вибори. Як потопельник.

Нещодавно президент Албанії сказав дурницю. Він сказав, що шлях України до ЄС дуже швидкий через війну і цікаво, кому там у них на Західних Балканах треба напасти на кого, щоб і їх шлях прискорився. І я дуже позаздрив цій людині. Бо він не знає, що таке війна. І може жартувати на такі теми.

Не тільки українські політики можуть недолуго жартувати. Не тільки українські політики можуть помилятися чи діяти у власних інтересах. І коли це роблять інші, то не треба мовчати. Треба казати, хто тут потопельник. Насправді”, – пише Сергій Фурса в своєму блозі.

Фото ілюстративне