Кожна п’ята дитина в дитячих садочках Києва не розуміє українську мову
Чиновники бояться мовного питання, тому ніхто нічого не робить у цьому напрямі. У столичних українських школах діти засвоюють українську як пасивну другу мову. Від 1991 року ця ситуація в Києві не змінюється, констатують у своєму матеріалі “Тексти”. На перервах діти говорили російською мовою раніше та говорять досі.
Андрій Ковальов, засновник ГО “Спільномова”, працює з аналізуванням даних та економічним моделюванням. А мовним питанням займається у вільний від роботи час. “Спільномова” — це “об’єднання небайдужих киян, які взялися дослідити і змінити мовну ситуацію навколо нас”. Зокрема організація здійснила дослідження серед дітей, які відвідують дитсадочки, щоб зрозуміти, наскільки вони володіють українською мовою. Дослідження було кількісним.
— Цього року ви досліджували дитячі садочки щодо мови спілкування дітей. Які результати?
Ми вивчали ситуацію у шести київських садках, досліджували 5-6-річних дітей. Згідно з отриманими відповідями, 15% дошкільнят активно вживають українську, ще 65% належать до змішаної групи. Це зокрема діти, які можуть вживати разом російські й українські слова або навіть ті, хто переважно послуговується російською й водночас запозичує якісь українські слова, термінологію.
У віці п’яти років дитина ще не має рефлексій на тему мови. Тобто вона не замислюється, якою мовою зараз говорить. Дитина просто розмовляє.
Але, на жаль, наше опитування також виявило, що 20% дошкільнят української мови майже не розуміють.
— Тобто взагалі не розуміють?
Вони можуть розуміти, що їм кажуть, із контексту. Ви можете не знати 90% слів з іншої мови, але якщо вам показуватимуть на якийсь предмет пальцем чи очима, ви, звісно, здогадаєтеся, що йдеться саме про нього.
Навіть не володіючи лексикою, можна нормально взаємодіяти з іншим мовцем через жести й міміку, тим паче, якщо йдеться про дітей. А ось якщо виходити суто з лексики, то результат такий, що знання української у 20% київських дошкільнят близьке до нуля. Дитина не може назвати слова “хмаринка”, “стеля”, “підлога”.
