Умів крутитися і викручуватися, як вугор на пательні…
19 грудня на Личаківському цвинтарі у Львові поховали колишнього директора Львівського національного академічного театру опери та балету Тадея Едера. Він очолював Львівську оперу майже 20 років. Йому було 80.
За повідомленням пресслужби опери, у період керування Едера театр перейменували на честь Соломії Крушельницької. Львівська опера стала членом асоціації європейських оперних театрів “Opera Europa”. Відбулося три міжнародні конкурси оперних співаків імени Крушельницької. Колектив театру ґастролював у 29 країнах світу. Також Тадей Едер замовив Мирославові Скорику написання опери “Мойсей”, яка отримала благословення Папи Римського Івана Павла ІІ.
Львівський письменник Юрій Винничук згадує про здатність покійного “дружити” з представниками влади:
“Приїжджає Юльця Тимошенко до Львова, провідує театр опери. Її зустрічає Тадей Едер. Падає на коліна, хапає її руку, цілує і вигукує:
– Мамо! Рятуй!
Він умів крутитися і викручуватися, як вугор на пательні, але зате завдяки Юльці, а потім і Януковичу було відремонтовано багато приміщень театру. Хтось би хотів, щоб він був у Русі чи Свободі? Ну, то скільки б протримався?
Так, він був хамелеоном. Але такими ж хамелеонами були й інші директори культурних закладів, ректори універів, академій і т. д., ба навіть щирі націоналісти і колишні політв’язні, один із яких взагалі перетворився на весільного генерала і отримував гонорар за те, що виголосить якусь приємну маячню про нареченого чи наречену. Бо тут уже залежало, хто замовив і головне понти.
Багато хто з них вступали в партії і підписували заклики, щоб голосувати за якого-небудь Голопупенка. А в кишені тримали дулю. Чи тримав дулю Едер – не знаю”.
