Працівники Нацполіції, НАБУ, ДБР, прокуратури, БЕБ, ДСНС та инші силовики не підлягають мобілізації

«Увʼязнений знає свій термін покарання. Щобільше, він може вийти з в’язниці достроково. Український воїн не має законного варіанта повернутись додому, крім як унаслідок поранення», — нещодавно писав військовий Роман Гасько.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію. І він уже викликав обурення у військовослужбовців щонайменше через те, що з нього вилучили норму про демобілізацію.

«Скільки років я маю перебувати на цій межі, яку і життям важко назвати? Йдіть ви всі нах*й, законотворці», — реагував на це військовий Сергій Гнезділов.

Влада пів року ялозила новий закон про мобілізацію. Початкову версію, яку уряд вніс до парламенту наприкінці грудня, невдовзі відкликали після шквалу критики. Трохи згодом Кабмін вніс новий, доопрацьований законопроєкт. Уже 7 лютого парламент підтримав його у першому читанні.

А втім, оновлений проєкт закону викликав хвилю докорів. Увесь цей час керівництво явно уникало непопулярних рішень. Як відбувалося голосування і що ж отримали на виході — у матеріалі hromadske.

Почнімо з того, як саме довгоочікуваний закон ухвалювали: частина критиків звертає увагу на нібито процедурний переступ, через який рішення можуть згодом оскаржити.

До ночі у парламенті розглядали 4294 правки, які відхилив Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Ярослав Железняк зазначав, що на це знадобилося 11 годин. До останнього в залі залишалися 30 депутатів.

Голова українського Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко вважає, що порушення регламенту під час розгляду правок не було. Справді, регламент не передбачає вимог про мінімально необхідну кількість присутніх у сесійній залі депутатів — там ідеться лише про потребу 226 зареєстрованих парламентарів на початку засідання. І якщо народні обранці підуть кудись, вважається, що вони присутні.

На питання про те, чи можуть у майбутньому скасувати закон про мобілізацію через імовірні порушення під час розгляду, політолог відповідає, що ні. Попри це він допускає, що остаточне набрання чинності закону може загальмувати Конституційний Суд, якщо його подадуть на розгляд цієї інстанції — і в самому змісті виявлять порушення Основного закону.

Тим часом депутат Олексій Гончаренко заявив журналістам hromadske про порушення регламенту Верховної Ради під час розгляду правок. Скажімо, порівняльна таблиця на 1600 сторінок до другого читання зʼявилася запізно: має бути за 10 днів до засідання, а надали за 1-2 години.

Парламентар припускає, що у звʼязку з цим можуть бути постанови від народних обранців про порушення регламенту. Але чи є охочі їх робити — говорити ще зарано.

«Якщо є чітке порушення регламенту, то народні депутати мають право подавати постанову про зупинення підписання. Думаю, що такі постанови можуть бути. Далі, поки їх не провалять, спікер не зможе його підписати», — пояснив депутат.

Нині повний текст схваленого документа ще не оприлюднили. Депутат Роман Лозинський каже, що всі депутатські правки відхилили. Він додав, що пропозиції від місцевого самоврядування «проігнорували, заклавши в текст рішення, які гарантовано не будуть працювати».

«У першому читанні я підтримав законопроєкт з очікуванням, що до другого читання профільний комітет зможе покращити його якість. Але цього не сталося», — заявив парламентар.

Раніше Гончаренко викладав основні положення, які дійшли до другого читання. Відповідно до них, у документі залишили норму про право на звільнення зі служби людей з інвалідністю. Також є можливість звільнитися після полону. Крім того:

· чоловіки, визнані обмежено придатними, зобовʼязані будуть пройти переогляд протягом 12 місяців;

· ті, хто отримав 2 та 3 групи інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім чинних військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;

· військовослужбовці в разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки;

· передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків від 18 до 60 років без військово-облікових документів;

· також планується обмежити керування транспортними засобами військовозобов’язаним на вимогу ТЦК — але тільки за рішенням суду.

Члени комітету також погодили встановити на рівні закону виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене (захоплене) озброєння.

А ще, за словами депутатки Ірини Фріз, у «мотиваційному пакеті» для військовослужбовців є таке:

можливість самостійно обрати підрозділ для тих, хто підпише контракт;
додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника;
час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року, і основна безперервна частина становитиме не менш ніж 15 календарних днів;
військовослужбовцям та їхнім дружинам/чоловікам не нараховуватимуться відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, проте виняток становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
право протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу розміром 150 тисяч гривень;
врахування у вислугу років одного місяця служби як трьох місяців за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів гривень.

Фріз додала, що «з певними запобіжниками, але не порушуючи прав громадян», встановлено норми догляду за людьми з інвалідністю 1-3 груп.

Між іншим, активно обговорюваних електронних повісток у законі не виявилося, а реєстрація в електронному реєстрі призовника — добровільна.

Хто не підлягатиме призову

Згідно з нормами, які є у фінальному законі, не підлягають призову під час мобілізації:

заброньовані;
люди з інвалідністю або ті, кого військово-лікарська комісія визнає тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають борг за сплатою аліментів понад 3 місяці;
жінки та чоловіки, у яких на утриманні перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі, які дбають про тяжкохвору дитину;
ті, на чиєму утриманні перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких є сироти чи позбавлені батьківського піклування діти;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками;
опікуни, яких суд визнав недієздатними;
громадяни, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю І чи II групи. А ще — з інвалідністю III групи, якщо вона встановлена через онкологічне захворювання, відсутність кінцівок чи одного з парних органів, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;
ті, хто має одного зі своїх батьків чи одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших родичів, які не є військовозобов’язаними, та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
жінки та чоловіки, які мають дітей віком до 18 років і чоловіка (дружину), що вже служать;
ті, у кого близькі родичі загинули або зникли безвісти під час участі у війні на Донбасі й у повномасштабній війні.

Право на бронювання мають, зокрема, держслужбовці категорій «А», «Б» і «В», а також не більше ніж 50% військовозобов’язаних в органах місцевого самоврядування.

А також:

працівники Нацполіції, НАБУ, ДБР, прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони судів і деяких інших органів правоохоронної системи;
працівники підприємств, установ та організацій, які виконують мобілізаційні завдання;
працівники критично важливих для забезпечення потреб війська та економіки чи населення підприємств.

У Міноборони зазначили, що демобілізацію через 36 місяців з урядового законопроєкту виключили на тлі побажання від Генштабу ЗСУ, «який розуміє оперативну ситуацію, загрози й ризики, що постають перед державою».

Парламентарка Ірина Фріз повідомила, що це сталося після звернення головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Пізніше за вилучення проголосували й у Раді. Натомість уряд розробить окремий законопроєкт про ротацію та демобілізацію, але на це може піти до 8 місяців.

Опріч цього, комітет виключив із законопроєкту кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації. У версії на першому читанні за це передбачали ув’язнення на 3-5 років.

Водночас комітет визначив розміри штрафів за порушення правил військового обліку та мобілізації. Так, за порушення правил військового обліку можуть встановити штраф розміром 3400–5100 грн у мирний час. В особливий період або ж за повторне порушення розмір покарання може зрости до 17-22,5 тисячі гривень.

Молодший сержант у відставці та політик Юрій Гудименко припустив, що оскільки демобілізації не буде, то це може спричинити збільшення кількості СЗЧ, підкуп ВЛК, неповернення з відпусток.

«Ані серйозних санкцій для ухилянтів (“батога”), ані серйозних преференцій для нових мобілізованих (“пряника”) в законі немає. Отже, не буде й очікуваного результату — притоку нових бійців», — вважає політик.