Хто і як у США аґітує за припинення допомоги Україні

13.06.2024 Red

Конгресмен Марк Амодей у квітні 2022 року заявляв, що українці чудово себе проявляють у боротьбі за свою незалежність і їм потрібно надавати допомогу. У Конгресі він підтримував усі проукраїнські ініціативи, але у квітні 2024 року несподівано голосував проти виділення допомоги Україні.

Сенатори Том Коттон і Ліндсі Ґрем у вересні 2023 року підписали листа до президента США Джо Байдена із закликом дати українцям ATACMS (ракети з радіусом дії від 165 км до 270 км залежно від модифікації). У лютому 2024-го вони голосували проти законопроєкту про виділення допомоги Україні. А вже у квітні обидва проголосували «за».

Таку непослідовність у рішеннях можемо спостерігати й в інших американських політиків. Чому відбуваються такі перепади?

Автори Texty.org.ua дослідили середовище, яке цьому сприяє, у політичній, медійній та експертній сферах (подаємо уривки з цього дослідження. – Ред.). У результаті виокремили широкий спектр груп противників підтримки України від прихильників Трампа до комуністів і дослідили екосистему взаємної підтримки поміж тих, хто займає таку позицію.

* * *

Протягом листопада 2023-го — квітня 2024-го команда опрацювала кілька тисяч одиниць контенту, де згадувалася війна в Україні. А саме висловлювання і публікації впливових у США публічних осіб та організацій, розміщені на відкритих інтернет-ресурсах. Читали статті й дописи в соцмережах, переглядали відеосюжети й слухали подкасти, у яких згадувалася Україна, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Брали до уваги передусім політиків і конгресменів, журналістів, інфлюенсерів, медійні організації, аналітичні центри та громадських активістів, але не відстежували весь контент, який поширює та чи інша особа або організація. Наявність бодай однієї одиниці контенту чи дії, спрямованої на зменшення або припинення підтримки України, була достатньою умовою для відображення в цьому переліку.

Проаналізувавши ключові аргументи, які використовують противники підтримки, ми виокремили та спростували кілька десятків ключових наративів, співзвучних із тими, які поширює Росія і в яких вона зацікавлена, воліючи позбавити українців підтримки Заходу на полі бою.

Ми не ставили за мету дослідити весь інформаційний простір і всі аргументи, які наводять противники підтримки України з боку США, і зафіксували лише ті, які найактивніше циркулюють у сфері політики, медіа та в експертних спільнотах.

Також ми дослідили інформаційне середовище та пов’язаність поміж осіб і спільнот, що потрапили до нашого поля зору: чи підтримують вони одне одного публічними висловлюваннями або спільними діями.

Зброя і кошти, виділені американським народом протягом першого року повномасштабного вторгнення Росії, допомогли Україні вижити, втриматися і відкинути ворога.

Мільйони американців, які мають різні політичні переконання, досі вболівають за Україну й виступають за її підтримку. Але фінансова і збройна допомога держави наприкінці 2023-го призупинилася на пів року. Спікер Конгресу Майк Джонсон протягом кількох місяців не ставив на голосування відповідні законопроєкти, хоча теоретично це рішення мало двопартійну підтримку в США.

Рішення про допомогу було ухвалене більшістю в Палаті представників 20 квітня 2024 року, хоча соратники Дональда Трампа всіляко намагалися цьому перешкодити і врешті вони (а саме 112 членів Палати представників) голосували проти.
20 квітня 2024 року.

«Українські прапори майорять у залі Палати представників Сполучених Штатів, коли вони голосують за те, щоб відправити більше ваших важко зароблених грошей корумпованому іноземному режиму. І так само вони вигукують “УКРАЇНА! УКРАЇНА!”, радісно працюючи над захистом кордонів України, а не наших», — написав сенатор Ренд Пол на сторінці в соцмережі X 20 квітня, після голосування про виділення $95 млрд на підтримку України, Ізраїлю і Тайваню.

Зволікання мало тяжкі наслідки на українському фронті: що менше зброї, то більше гине українських бійців і зрештою ЗСУ змушені поступово відступати.

Але події в американському парламенті — це лише верхівка айсберга. У Штатах діє безліч громадських організацій, популярних активістів, політичних оглядачів, які методично виступають за самоізоляцію США й висловлюються проти підтримки України.

Їхня діяльність варта уваги з огляду на тривалу війну з Росією і високу залежність України від допомоги США, яку стає дедалі важче залучати.

Наше дослідження не є вичерпним переліком усіх публічних осіб, які вважають, що Україну потрібно залишити без допомоги. Це лише зріз помітних голосів і поширених тез, які часто співзвучні з тим, що транслює Кремль.

Загалом у нашому переліку 388 особи та 76 організацій — це політики, політичні рухи та угруповання, медіа та журналісти, експерти та аналітичні центри (деякі фігуранти належать до двох різних сфер одночасно). Перелік не претендує на вичерпність.

Трохи більш як половина фігурантів цієї вибірки належить до правих, приблизно кожен восьмий — до лівих, інші не асоціюють себе з певними ідеологічними платформами. Праві — це переважно політики, які належать до трампівського крила Республіканської партії. Більшість лівих — антивоєнні активісти й партії лівого спрямування, які закликають владу припинити фінансування України. Більшість медіа, медійників, експертів та аналітичних центрів, які потрапили до цього переліку, не мають чітко вираженого правого чи лівого ухилу.

З них 50 співпрацює з російськими медіа та фінансованими владою ініціативами й під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (після 24 лютого 2022 року). Деякі переїхали жити до Росії та на окуповані території України. Близько 30 журналістів та інфлюенсерів працюють як репортери та дописувачі в російських медіа, а також є спостерігачами на незаконних референдумах на окупованих Росією територіях.

Інвестори і венчурні капіталісти

Технології компаній Starlink і Palantir, що належать відповідно компаніям Ілона Маска і Пітера Тіля, допомагають українцям воювати, тому їхня присутність у цьому переліку потребує окремих пояснень.

Саме після придбання Ілоном Маском мережі «Твіттер» (нині Х) у ній значно побільшало російської пропаганди, а сам він регулярно транслює на свою 187-мільйонну аудиторію підписників украй скептичну позицію щодо фінансової підтримки України Сполученими Штатами, співзвучну з російськими наративами.

Засновник компаній PayPal і Palantir Пітер Тіль — прихильник ізоляціонізму в сучасній політиці США й один із ключових інвесторів найвпливовіших республіканців (Блейка Мастерса і Джей Ді Венса), які блокують допомогу Україні. Пітер Тіль, Джей Ді Венс і Вівек Рамасвамі у 2021 році інвестували в соцмережу Rumble, яка у 2022-му стала альтернативним майданчиком для ще забаненого тоді у твіттері Дональда Трампа й заблокованого на ютубі російського медіа Russia Today (RT).

Мільйонера (майже мільярдера) Вівека Рамасвамі називають молодим Трампом. Він вибув із президентської гонки на користь Трампа, але обидва публічно обмінювалися компліментами й намірами про співпрацю.

Рамасвамі не раз потрапляв у заголовки ЗМІ з антиукраїнськими заявами. Наприклад, казав про те, що «Путін зміг захопити Східну Україну, бо там не було такого опору, як на решті території України», бо «східні регіони України російськомовні й навіть не вважають себе частиною України».

Парламентські вибори у 2014 році засвідчили, що більшість виборців на всій території країни проголосували за сили, які прагнули євроінтеграції. Результати президентських виборів у 2019-му ще раз продемонстрували цю тенденцію.

У 2022 році мешканці східних та південних областей України, які російська армія атакувала 24 лютого, чинили опір окупантам. Росіяни захопили ці території завдяки значній чисельній і збройній перевазі. Беззбройні люди виходили з протестами на вулиці окупованих міст у перші дні після захоплення їх росіянами.

Потім окупанти почали вбивати й катувати мітингарів. Російська армія скоїла численні воєнні злочини на окупованих територіях. Росіяни вбивають, катують і ґвалтують місцевих мешканців за будь-які прояви проукраїнської позиції.

Сенатор штату Огайо Джеймс Девід Венс долучається до блокування підтримки «і словом, і ділом»: і публічними висловлюваннями, і голосами «проти» в Сенаті.

20 квітня 2023 року Венс разом із 18 іншими представниками Республіканської партії США підписав листа президентові США Джозефу Байдену, у якому зазначено, що «необмежена допомога США Україні має бути припинена» й що ті, хто підписав листа, «рішуче виступатимуть проти всіх майбутніх пакетів допомоги, якщо вони не будуть пов’язані з прозорою дипломатичною стратегією довести цю війну до швидкого завершення».

Чарльз Кох — американський мільярдер, із яким пов’язані аналітичні центри Stand Together («Станьте разом»), Quincy Institute for Responsible Statecraft (Інститут відповідального державного управління Квінсі), Cato Institute (Інститут Като), Concerned Veterans for America («Стурбовані ветерани Америки»), що зайняли щодо російсько-української війни ізоляціоністську позицію й закликають не провокувати Росію, остерігатися ескалації, змушувати Україну до переговорів через обмеження військової підтримки тощо.

Що таке ізоляціонізм

Ізоляціонізм — незалученість до справ за межами держави і політичної співпраці — був основою офіційної зовнішньої політики США в 1920–1930-х роках. Вступ США в Другу світову війну став поразкою ізоляціоністів. Після перемоги в цій війні Сполучені Штати стали світовою державою з активною зовнішньою політикою.

Експерти цих центрів причинами російсько-української війни, так само як і російські офіційні особи, називають політику США щодо України протягом останніх десятиліть і розширення НАТО на схід.

Чому заклики до переговорів на противагу підтримці українців означають фактично капітуляцію України?

Єдиний механізм змусити Росію дотримуватися будь-якої угоди — мати достатню силу. Україна повинна мати можливість захистити себе, тільки тоді будь-яка угода матиме вагу.

Росія мілітаризує свою економіку, що свідчить про підготовку до тривалої війни. Немає жодних ознак деескалації заявлених цілей Росії в Україні, і ніхто не визначив реалістичного способу змусити Росію змінити свою риторику, яка не передбачає її воєнної поразки.

Більшість фігурантів нашого дослідження не мають прямих доведених зв’язків із російським урядом чи пропагандистами. Але аргументи, які вони наводять, закликаючи владу відсторонитися від України, повторюють ключові меседжі російської пропаганди, спрямованої на те, щоб позбавити українців можливості оборонятися за допомогою західної зброї та коштів.

Досі звучать навіть давно розвінчані міфи про панування нацистів та американські біолабораторії в Україні, про те, що Революція гідності у 2014 році була державним переворотом.

Пітерсон, Путін і християнські цінності

У середині 2022-го, після знищення росіянами Маріуполя на Сході України, надзвичайно популярний у США канадський психолог Джордан Пітерсон, прихильник Достоєвського, інфлюенсер із багатомільйонною аудиторією в соцмережах, який у 2020-му пів року лікувався в Москві, пояснював рішення Путіна про напад на Україну спробою захистити традиційні християнські цінності від руйнівного впливу Заходу. Це збігається з поясненням вторгнення російською владою, яке вона транслює на внутрішню аудиторію.

В Україні не заборонена жодна церква.

Насправді український уряд не заборонив жодної церкви включно з Українською православною церквою Московського патріархату. Чого вимагає український уряд, то це щоб УПЦ МП вийшла зі складу Російської православної церкви, яка не лише підтримує російську агресію проти України, а й бере в ній безпосередню участь.

«Немає жодної оголошеної мети російської війни, окрім встановлення більш дружнього уряду в Києві, що виключає майбутнє членство в НАТО», — заспокоює західну спільноту історик Шейн Макмікін, випускник Стенфордського університету, у травні 2023-го на сторінках американського консервативного журналу «Компакт» (Compact). Того самого місяця Росія випустила по «недружньому» Києву десятки сучасних ракет і сотні дронів.

Одна з перших публікацій у цьому журналі, створеному в березні 2022 року, називається «Подалі від прірви». Це звернення редакції, підписане співзасновниками журналу та ще тридцятьма експертами, які застерігають владу США від втручання, ескалації та намірів повалення режиму в Росії. Серед них Ден Колдвелл, очільник фінансованої мільярдером Чарльзом Кохом фундації «Стояти разом» (Stand Together), викладачі американських університетів, журналісти.

Саме в день оприлюднення звернення, 31 березня 2022 року, російська армія відступила з Бучі, що за десять кілометрів на північний захід від Києва, вбивши понад 600 мирних мешканців за 33 дні окупації.

Ці два приклади дуже показові. Багато впливових людей, не розуміючи суті війни і не заглиблюючись у її деталі, повторюють те, що десь чули, і намагаються пристосувати те, про що всі говорять, до своїх поглядів.

А принцип російської дезінформації полягає в тому, щоб створювати безліч джерел, які транслюють вигідні їй наративи. Є ще й інші принципи, зокрема використання «корисних ідіотів». Вони описані в циклі документальних фільмів NYT.

Російський слід

Науковець Ян Дуткевич у статті на сайті Foreign Policy аналізує процеси в американській політиці й пише, що, виступаючи фактично в унісон проти підтримки України, ні праві, ні ліві, ні ізоляціоністи в США не підтримують при цьому Росію і не мають нічого проти українців. Просто так усе збіглося.

Справді, лише приблизно кожен дев’ятий фігурант нашого дослідження має очевидні чинні станом на весну 2024 року робочі зв’язки з російськими структурами, 70% (близько 300 осіб та організацій) часто цитуються в російських державних ЗМІ. Але це впливові фігуранти.

Пригадаймо, що у звіті Держдепартаменту США за 2020 рік йдеться про те, що Росія вміло використовує місцеві обставини та ситуацію на свою користь, націлюючись на окремі групи і створюючи децентралізовану систему поширення своїх наративів, які врешті починають відтворюватися навіть без додаткових імпульсів з її боку й без участі первинних носіїв.

Російська пропагандистка Маргарита Симоньян навіть розповідає в одному з інтерв’ю, як росіяни створюють сотні інформаційних ресурсів, що, на перший погляд, не пов’язані з РФ, «наввипередки з ЦРУ», яке намагається їх блокувати.

У нашому переліку також є сайти російських аналітичних центрів, таких як Фонд стратегічної культури (Strategic Culture Foundation), Новий східний огляд (New Eastern Outlook) та новинний ресурс Південний фронт (South Front). Усі вони базуються за межами США, але мають топтрафік саме зі Сполучених Штатів (а це десятки й сотні тисяч відвідувачів, за даними Similarweb на лютий 2024 року) і поширюють увесь спектр продукованих Росією фейкових новин про Україну, зокрема й через американських авторів та політиків.

У нещодавно оприлюдненому звіті Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень (the Digital Forensic Research Lab) йдеться про те, що у 2023 році Росія подвоїла свої зусилля у всьому світі, спрямовані на підрив міжнародного авторитету Києва, намагаючись послабити підтримку Заходу, а також внутрішній український моральний дух.

«У пропагандистській війні Росія залишається цілком відданою проведенню інформаційних кампаній по всьому світу, граючи в довгу гру, щоб пережити будь-яку єдність серед союзників України й продовжувати доти, доки Україна не втратить волю до боротьби», — зазначено в документі.

«Просто зараз, під час нашої розмови, Москва проводить операцію психологічного впливу», — сказала наприкінці грудня 2023-го в інтерв’ю російській службі «Радіо Свобода» експертка Фіона Гілл, колишня співробітниця Ради національної безпеки США. «Ви знаєте ці радянські технології — послабте ворога, перш ніж фактично перемогти його на самому полі бою. Їм потрібно змусити супротивника “відчути” поразку, думати, що він уже зазнав поразки. Це саме те, чим займається зараз Путін, провокуючи дискусії на Заході». І, схоже, має певний успіх.

Сенатор штату Вісконсин Рон Джонсон у лютому пояснив відмову голосувати за законопроєкт про виділення допомоги Україні тим, що не бачить сенсу продовжувати страждання України, яка вже програла, зазначивши, що визнає Путіна воєнним злочинцем. Не проголосував він і у квітні.

ЕКОСИСТЕМА. Як праві й ліві противники допомоги Україні підтримують і просувають одне одного

Серед найбільших «вузлів» взаємної підтримки між фігурантами нашого дослідження — Дональд Трамп і його прихильники сенатор Джей Ді Венс та медійник Такер Карлсон, член Лібертаріанської партії Рон Пол, сайт The Grayzone і його засновник Макс Блюменталь, ліві антивоєнні спільноти CODEPINK і Massachusets Peace Action, ультраправий сайт Infowars і його редактор Алекс Джонс та багато інших. Екосистема актуальна станом на початок травня 2024 року.

Розглянемо докладніше роль цих «вузлів» у припиненні підтримки України.

Хребет кампанії за зменшення підтримки Сполученими Штатами України — трампісти: політики, медіа, активісти та експерти, які підтримують Дональда Трампа, й особисто Дональд Трамп. Конгресмени блокують законопроєкти про підтримку України, найактивніші з них просувають свою позицію серед мільйонів прихильників у соцмережах.

Особисто Трамп не висловлювався прямо проти України з моменту початку повномасштабного вторгнення, лише заявляв, що Росія «зрештою… захопить всю Україну». Також часто повторював, що Україна не здатна перемогти Росію. У квітні 2024 року медіа писали про «секретний мирний план Трампа», за яким Україна має віддати Москві Крим і Донбас.

Лише 20 квітня 2024 року, напередодні голосування в Палаті представників за законопроєкт про допомогу Україні, Трамп хоч і не підтримав його, але вперше публічно визнав, що «виживання України важливе для США», додавши, що це мало б бути набагато важливішим для Європи, і звинувативши європейських союзників у недостатній підтримці України.

Незважаючи на цю заяву, Дональд Трамп у нашому дослідженні залишається ключовим центром тяжіння для тих, хто послідовно висловлюється проти підтримки України.

У лютому 2023 року група з десяти республіканців на чолі з членом Палати представників США Меттом Ґейтцом зареєструвала Резолюцію про втому від України із закликом припинити військову та фінансову допомогу Україні. Ґейтц не раз критикував надання допомоги Україні. Він та деякі інші співавтори проєкту резолюції, зокрема представниця штату Джорджія Марджорі Тейлор Ґрін, Томас Массі (Кентуккі) та Баррі Мур (Алабама), у листопаді 2022 року виступили з ініціативою посилити аудит коштів, які США надають на підтримку України.

Навіть ті, хто підтримував Україну у 2022-му, через два роки, у лютому й березні 2024-го, голосували проти, остерігаючись цькування з боку трампістів і намагаючись зберегти шанси на кар’єру в Республіканській партії, кандидатом у президенти від якої став Дональд Трамп.

Гасло про те, що кошти американських платників податків мають витрачатися виключно на потреби американських громадян, — одна з ключових візитівок президентської кампанії Трампа на виборах, фінальний етап яких відбудеться восени 2024 року. Його позиція корелює з поглядами республіканців, які прийшли до влади у 1920-х, після перемоги в Першій світовій війні.

Позиція Трампа щодо зовнішньої та внутрішньої політики імпонує багатьом неоконсерваторам та ультраправим. Його погляди поділяють аналітичні центри Heritage Foundation (Фундація «Спадщина»), Stand Together («Станьте разом»), Cato Institute (Інститут Като), консервативні медіа One America News Network, Real America’s Voice, The American Conservative, The Daily Wire, Breitbart News, рух Concerned Veterans for America («Стурбовані ветерани Америки») та інші.

«Кузнею кадрів» для трампістів стала студентська правоцентристська організація Turning Point USA (TPUSA), заснована Чарлі Кірком, а мозковим центром — The Center for Renewing America (Центр оновлення Америки).

Праворадикальна неприбуткова організація, яку заснував Рассел Воут, директор Адміністративно-бюджетного управління Білого дому при колишньому президентові США Дональді Трампі. Як пише Politico, там уже розробляють нову консервативну стратегію на випадок його перемоги на президентських виборах у 2024-му.

Організація та її члени, зокрема Рассел Воут, Бредлі Девлін, Кінґслі Вілсон, Гізер Кордаско, Міка Медоукрофт, Кен Куччинеллі, Вейд Міллер, Джеф Кларк, Сумантра Майтра, висловлювалися проти економічної та військової підтримки України.

Як аргумент на користь обмеження надання військової допомоги Україні на сайті організації була опублікована стаття, у якій витягується старе звинувачення в тому, що Північна Корея начебто купила на чорному ринку випущений в Україні ракетний двигун. Українська сторона спростувала ці звинувачення.

Turning Point USA (TPUSA) — студентська правоцентристська організація, яка переважно організовує заходи в кампусах коледжів для просування правоцентристської політики та культурних цінностей. У 2018 і 2019 роках основні заходи TPUSA відбувалися в клубі Mar-A-Lago тодішнього президента Дональда Трампа за участю Дональда Трампа-молодшого.

Президент TPUSA Чарлі Кірк виступав на Республіканському національному з’їзді 2016 року й був головою організації «Студенти за Трампа». TPUSA виступає проти залучення США до російсько-української війни й поширює заклики припинити надання допомоги Україні. У часи виборчої кампанії 2020 року вважалася найбільшою протрампівською молодіжною групою в США.

Твіт від 15 вересня 2023 року на сторінці TRUSA:

«Наступного тижня Зеленський приїжджає до Вашингтона, щоб залякати американську громадськість і змусити її виписати ще один чек на 24 мільярди доларів на трясовину.

Він приїжджає сюди благати лише за кілька днів після того, як його прессекретар-трансгендер погрожував вистежити і вбити антиукраїнських критиків і “пропагандистів”. Він робить це після того, як погрожував своїм європейським союзникам, що мільйони українських біженців по всьому ЄС почнуть тероризувати країни, які їх приймають, якщо він не отримає безстрокового фінансування війни.

55% американців вважають, що Конгрес США більше НЕ повинен надавати фінансування, а 51% — що США вже зробили достатньо (CNN).

Американський народ має перестати бути об’єктом здирництва з боку іноземного гангстера.

Більше ні копійки».

У цьому твіті йдеться про американську трансгендерну журналістку, бойову медикиню Сил територіальної оборони Сару-Ештон Сірілло, яка протягом місяця в серпні-вересні 2022 року була англомовною речницею Сил оборони України.

Такер Карлсон, фанати і співрозмовники

Поширювачу російської пропаганди медійникові Такеру Карлсону нещодавно вдалося донести до мільйонів американців двогодинну лекцію з псевдоісторії російського диктатора Володимира Путіна.

Інтерв’ю з Путіним у лютому 2024 року широко розлетілося в американському мережевому просторі, спровокувавши, попри його засудження, нову хвилю обговорень і пропозицій дослухатися й спробувати зрозуміти його поведінку.

Це той самий Такер Карлсон, який публічно заявляв, що вболіває за Росію, і який до квітня 2023 року переповідав на одному з найпопулярніших американських телеканалів Fox News давній російський фейк про американські біолабораторії в Україні.

Такер Карлсон та ідеолог рашизму Дугін

Окрім інтерв’ю з Путіним Такер Карлсон також просуває на американську аудиторію одного з ідеологів сучасної Росії — ультраправого публіциста Олександра Дугіна, який ще у 2014-му закликав росіян вбивати українців.

На території України ніколи не діяли американські секретні лабораторії з розробки біологічної зброї. Натомість співпраця зі США щодо запобігання поширенню технологій, патогенів і знань, які можуть бути використані під час розробки біологічної зброї, відбувалася на офіційному рівні. У 2005 році Міністерство охорони здоров’я України уклало з Міноборони США угоду, у межах якої США допомагали модернізувати українські лабораторії, проводити дослідження, підвищувати культуру безпеки для запобігання спалахам небезпечних інфекційних хвороб.

Радянський Союз мав власну програму біологічної зброї, а після його розпаду на території України залишилися небезпечні біологічні матеріали. Тому США ініціювали програму запобігання розробці біологічної зброї. Вона діє у 27 країнах світу, серед них ті, які мають спільні кордони з Росією: Грузія, Казахстан та Азербайджан. До 2014 року ця програма поширювалася і на російські лабораторії.

А після звільнення (і не через поширення російських фейків та пропаганди) у грудні того самого року Такер Карлсон запустив власний сайт Tucker Carlson Network, який у лютому 2024-го завдяки Путіну зібрав, за даними Similarweb, 24 млн переглядів.

Гостями Карлсона на цьому ресурсі окрім Путіна, Трампа й Віктора Орбана є десятки американських посадовців, медійників, експертів, блогерів, більшість із яких так само займають вигідну для Росії позицію щодо російсько-української війни.

Там ділиться своїми прогнозами й оцінками перебігу російсько-української війни відставний генерал Дуґлас Макґреґор, який у лютому 2022-го обіцяв, що росіяни «візьмуть Київ за три дні».

Там переповідає вигадки про американські біолабораторії в Україні антивакцинатор і колишній демократ Роберт Кеннеді, племінник убитого президента Джона Кеннеді.

Там фармацевтичний магнат і близький соратник Трампа Вівек Рамасвамі радить США вийти з НАТО, ділиться своїми планами з’їздити в Москву, повернути Росію на світовий ринок і віддати їй окуповані українські території.

Туди приходить на ефіри конспіролог і редактор сайту Infowars Алекс Джонс, ще один прихильник Трампа, який не раз фігурував у різних дослідженнях як джерело фейкових новин, щоб розповісти американцям «всю правду про війну в Україні, яку не розкажуть в інших американських медіа».

CODEPINK та інші «миротворці»

Помітним у Сполучених Штатах пацифістським осередком є ліва правозахисна група CODEPINK, заснована у 2002 році Джоді Еванс і Медеєю Бенджамін для протистояння війні в Іраку. Сьогодні позиціонується як феміністична пацифістська організація. Заявлена мета — припинення воєн у всьому світі, просування ініціатив щодо прав людини, переспрямування ресурсів на охорону здоров’я, освіту, зелені робочі місця.

За даними сайту Influence Watch (проєкт громадської організації Capital Research Center), із 2017 року CODEPINK також отримує значне фінансування від грантових організацій, пов’язаних із Комуністичною партією Китаю (КПК), і виступає з численними прокитайськими заявами, закликаючи уряд Сполучених Штатів прихильніше ставитися до тоталітарної влади.

CODEPINK домагається ухвалення заборони на імпорт американської зброї, заборони на використання військових дронів. Закликає припинити конфронтацію з Китаєм, блокаду Куби, помиритися з Іраном, змусити Ізраїль враховувати інтереси Палестини. Президента США Джо Байдена називає воєнним злочинцем.

У російсько-українській війні CODEPINK на словах засуджує дії РФ, але причину війни вбачає в розширенні НАТО. Вважає, що Україна також винна в агресії Росії. Вимагає скасувати санкції проти «простих росіян» і враховувати інтереси РФ.

CODEPINK — надзвичайно активна організація. Вона проводить акції, створює коаліції, об’єднані спільною метою припинити підтримку України Вашингтоном, розпустити НАТО, схилити Україну до переговорів. Один із аргументів припинення фінансування України — війна негативно впливає на клімат і спричиняє масову загибель дельфінів у Чорному морі.

Коаліція

У своїй діяльності CODEPINK тісно співпрацює з ініціативами World Beyond War («Світ після війни»), RootsAction.org, Global Network Against Weapons and Nuclear Power in Space («Глобальна мережа проти зброї та ядерної енергії в космосі»), Massachusetts Peace Action («Массачусетська мирна акція»), Stop the War Coalition (Коаліція «Зупини війну»), International Peace Bureau («Міжнародне бюро миру»), Rage Against the War Machine («Гнів проти воєнної машини»).

Партнери по коаліції поширюють петиції, надсилають листи до Конгресу, закликають прихильників звертатися до конгресменів із вимогою не фінансувати Україну, ухвалюють резолюції в політичних клубах, організовують пікетування перед офісами членів Конгресу.

Співзасновниця CODEPINK Медея Бенджамін влаштовує тур по США й рекламує свою книжку «Війна в Україні: осмислення безглуздого конфлікту», у якій зібрані російські пропагандистські наративи щодо суспільно-політичного життя України: «У 2014 році в Україні відбувся державний переворот за підтримки Заходу», «Україна почала війну проти жителів Донбасу», «Крим — російська територія» тощо.

Активісти CODEPINK стверджують, що Україна десять років бомбила Донецьк, виступають за визнання «ДНР» і «ЛНР».

Чому некоректно говорити про визнання «ДНР» і «ЛНР»?

CODEPINK використовує кожну пропагандистську тезу Росії, щоб підтримати свої переконання. Її позиція — саме США і Захід стали на шляху договору між Росією та Україною в Туреччині. Вони цитують російські інформаційні агентства, проросійських експертів, посилаються на проросійські телеграм-канали.

Ідейні натхненники спільноти — відомі русофіли й критики США Ноам Чомскі, Джеффрі Девід Сакс.

Організація чітко займає саме ліву позицію. Серед головних «партнерів» ліві діячі й партії США, такі як Народна партія (People’s Party), Партія за соціалізм і звільнення (Party for Socialism and Liberation). Вони організовують спільні заходи, на яких закликають припинити активну підтримку України й розпочати перемовини з Росією.

Їх мережа виходить за межі країни. CODEPINK співпрацює з представниками лівих у всьому світі.

Представниця CODEPINK Мерсі Віноґрад навіть зверталася до лівих сил України й переконувала їх, що саме НАТО винне у війні.

CODEPINK співпрацює з представниками Росії, зокрема з провладним журналістом Володимиром Познером.

Антивоєнний рух Massachusetts Peace Action («Массачусетська мирна акція»). Розглядає воєнну відсіч українців Росії як проксі-війну США. Вважає, що напад РФ — це відповідь на провокацію з розширенням НАТО (повтор російської пропагандистської тези) і що подальша війна з російським агресором штовхає світ до ядерної катастрофи (улюблена страшилка Путіна, яку він не раз повторював).

Свої акції Massachusetts Peace Action проводить спільно зі згаданою вище лівою групою CODEPINK.

У своїх висновках про війну в Україні посилається на думки проросійських експертів. Наприклад, Аарона Мейта, журналіста видання The Grayzone, яке поширює російську пропаганду. Він бував на засіданнях ООН на запрошення Росії, де виправдовував застосування хімічної зброї сирійським диктатором Башаром Асадом. Щодо України Мейт у своїх статтях повторює російські тези про те, що Майдан був переворотом, а українці — нацисти.

Eisenhower Media Network

«Медіамережа Ейзенгавера» (Eisenhower Media Network, EMN) — організація експертів, колишніх військових, розвідників і цивільних чиновників у сфері національної безпеки. Вони закликають зрозуміти й прийняти стурбованість Росії та ухвалювати дипломатичні рішення на противагу ескалації війни, а також вважають обіцянку Джо Байдена підтримувати Україну «такою самою катастрофічною, як рішення Путіна про вторгнення».

Члени організації — постійні учасники заходів CODEPINK. Меттью Хо (Matthew Hoh), Лоуренс Вілкерсон (Lawrence Wilkerson) є одними з найулюбленіших спікерів, а Енн Райт (Ann Wright) — членкиня обох організацій.

Eisenhower Media Network, де зібралися американські військові ветерани та експерти, розгорнула в ЗМІ платну інформаційну кампанію про те, що США забагато інвестують у зусилля України відбити вторгнення Росії.

Наприклад, у травні 2023 року в газеті The New York Times у розділі «Думки» було опубліковано спільний лист 14 експертів із національної безпеки США, у якому стверджується, що для досягнення миру Заходу потрібно перестати підтримувати Україну. Лист опублікований як платний рекламний контент, в архіві на сайті видання він недоступний. З оригіналом можна ознайомитися на сайті організації Eisenhower Media Network.

Експерти мережі повторюють брехливі тези Росії про те, що прагнення НАТО до розширення спричинило війну, а участь США посилила її. «Ми дали Путіну справедливий привід», — сказав директор EMN Денніс Фріц в інтерв’ю The Daily Beast.

Головний донор EMN — співзасновник компанії з виробництва морозива Ben & Jerry Бен Коен.

Сюрприз: «загін» демократів поміж «миротворців»

Акції CODEPINK відвідують також конгресмени-демократи. У Палаті представників утворилася неформальна група з восьми конгресменів, які називають себе «Загоном» (The Squad). У її складі Александрія Окасіо-Кортес, Аянна Пресслі, Ільхан Омар, Рашида Тлаїб, Ґреґ Касар, Корі Буш, Джамал Боумен та Саммер Лі.

Активність членів цієї групи — це, зокрема, антивоєнні промови. Вони закликають уряд США схилити Україну до переговорів із РФ, а також зменшити або припинити збройну підтримку та фінансування. Просувають думку, що послаблення санкцій проти Росії — необхідний крок.

24 жовтня 2022 року члени «Загону» надіслали президентові Байдену листа із закликом припинити війну. Ось кілька тез із цього листа:

«Конфлікт спричинив зростання цін на газ і харчі в Україні, що призвело до інфляції та подорожчання нафти для американців в останні місяці. На думку економістів, якщо ситуація в Україні стабілізується, зростання цін на пальне вщухне, що, ймовірно, приведе до зниження світових цін на нафту» (попри те що війна триває, ціни на нафту відтоді загалом знизилися. — Ред.).

«Ми закликаємо вас докласти активних дипломатичних зусиль на підтримку мирного врегулювання та припинення вогню через переговори. Закликаємо вести прямі переговори з Росією».

Щоправда, після скандалу конгресмени відкликали лист до Байдена з такою заявою:

«Лист був написаний кілька місяців тому, але, на жаль, був опублікований персоналом без перевірки».

В іншій офіційній заяві щодо законопроєкту про оборону України представниця «Загону» Ільхан Омар закликає уряд США не давати зброю:

«Наслідки постачання в Україну американського озброєння на пів мільярда доларів, яке, ймовірно, не обмежиться лише військовою технікою, а включатиме стрілецьку зброю та боєприпаси, непередбачувані й, швидше за все, катастрофічні».

Омар також співчуває росіянам, які потерпають від санкцій:

«Це також загрожує надзвичайно широкими, драконівськими санкціями, які цілковито зруйнують російську економіку і, ймовірно, мало що зроблять для стримування агресії Путіна, але призведуть до величезних страждань простих російських громадян, які це не обирали».

Чому санкції проти Росії важливі

Основне обґрунтування санкцій проти російського експорту завжди було простим: це важливе джерело надходжень для російської держави — гроші, які вона потім використовує для фінансування війни в Україні.

Проте варто зазначити, що 20 квітня 2024 року всі вони проголосували за законопроєкт про підтримку України.

RT і The Grayzone, працівники і партнери

Одним із ключових елементів російської пропаганди в США є державне російське медіа Russia Today (RT), що фінансується російським урядом і транслює антиукраїнські наративи на міжнародну аудиторію. За даними сайту SimilarWeb, кількість відвідувань сайту в березні 2024 року становила понад 93 млн. Із них 8% були користувачами зі США (близько 7,5 млн), а 3% — з Канади.

До 5 березня 2022 року в США діяв новинний канал RT America зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Він був частиною мережі RT і транслювався через кабельних провайдерів, через інтернет-сервіси, онлайн на сайті й через три малопотужні цифрові підканали. Після закриття каналу глядачам, які налаштовуються на кабельний канал або його пряму трансляцію, замість нього показують пряму трансляцію RT International.

Забанений тоді на ютубі телеканал RT «переїхав» на відеохостингову платформу Rumble, що має репутацію прихистку консерваторів і прихильників теорій змови. За даними сайту статистики Semrush, у 2024 році аудиторія Rumble налічує 84 млн користувачів, із яких 23 млн у США.

На RT досі працює багато американських журналістів. Десятки фігурантів нашого переліку або працювали, або працюють на RT, або є частими гостями ефірів. Деякі з них, як, наприклад, Фіорелла Ізабель, живуть у Росії й поширюють кремлівську пропаганду англійською мовою. Тоді як російські пропагандистські медіа і далі титрують її як «американську журналістку».

Соратницею Фіорелли Ізабель є інша журналістка RT — Іва Карен Бартлетт. Канадське медіа CBC стверджує, що вона проживає на території РФ із 2019 року. У 2022-му була спостерігачем на псевдореферендумі щодо приєднання окупованої частини Донецької області до складу РФ.

Сімейний підряд на сайті The Grayzone

Макс Блюменталь — американський журналіст і засновник сайту The Grayzone. Блюменталя постійно цитують у російських державних пропагандистських медіа Sputnik і Russia Today. У 2015-му Макс їздив у Москву на святкування 10-ї річниці Russia Today On Air, де був присутній Володимир Путін.

У 2023 році журналіст доповідав на запрошення РФ на засіданнях ООН. Після одного з таких засідань спільну доповідь Блюменталя з ірландським колегою Чеєм Боузом процитувала представниця МЗС РФ Марія Захарова:

«У своїх виступах вони навели факти використання київським режимом західної зброї для завдання ударів по цивільних цілях у Донецьку та здійснення диверсійних вилазок у Бєлгородській області. Надали свідчення багатомільярдних вливань коштів американських платників податків у корупційні схеми підживлення війни проти Росії руками українців. Доповіли, що лише західні еліти та військово-промисловий комплекс мають вигоду з ескалації конфлікту».

Все сказане — повтор пропагандистських тез Росії, які вона просуває протягом багатьох років.

Свої дописи Макс і його дружина Аня Парампіль публікують на сайті The Grayzone, який Блюменталь створив після закінчення співпраці з виданнями Al Jazeera English, Los Angeles Times і The New York Times.

Також подружжя долучається до мітингів лівих антивоєнних організацій CODEPINK, Rage Against the War Machine («Гнів проти воєнної машини») та Massachusetts Peace Action («Массачусетська мирна акція»), які вимагають припинити надання допомоги Україні «заради миру».

Одному з таких мітингів, організованих лівими, додала ваги присутність прихильниці Дональда Трампа Марджорі Тейлор Ґрін. Дізнавшись про її участь в акції, Парампіль написала про це в соцмережі Х, а Макс ретвітнув дружину, прокоментувавши: «Саме така єдність і лякає войовничі Сполучені Штати».

Цей проросійський антивоєнний рух цікавий тим, що намагається залучити діячів із різних таборів, зокрема й ідеологічно протилежних: і лівих, і правих. Єдина «антивоєнна» мета таких заходів — припинити постачання Україні зброї, що має привести до закінчення війни (а фактично до масових убивств і катувань у завойованій Україні).

«У нас є ліві, праві, є комуністи, консерватори, палеоконсерватори, лібертаріанці, зелені, Народна партія. Ми тут, тому що виступаємо проти війни», — проголошує медіаінфлюенсер Джексон Гінкл на акції Rage Against the War Machine.

«Україна — несправжня країна», — пише він на своїй сторінці в соцмережі Х.

Гінкл також робив антиукраїнські заяви в ефірах Russia Today та шоу Такера Карлсона на Fox News. До речі, й сам Карлсон рекламував мітинги Rage Against the War Machine.

Гінкл підтримує трампістський рух Make America Great Again (MAGA). Також він дотичний до соціалістичної спілки Center for Political Innovation (докладніше про нього читайте нижче). Ця проросійська організація спонсорує рух Rage Against the War Machine й звинувачує Україну в агресивній війні «проти народу ДНР».

Немає жодної «війни проти «ДНР»

«ДНР» і «ЛНР» — самоназва маріонеткових режимів, встановлених Росією на окупованій території Донецької та Луганської областей України у 2014 році. Ці квазідержавні утворення визнані лише Росією, Сирією та КНДР. Насправді до початку агресії у 2014 році ніхто, ніде й ніколи не стверджував, що на Донбасі живе окрема етноспільнота. «Народ Донецької народної республіки» — це вигадана Росією теза.

Також Гінкл продає футболки із символом Z (російський символ повномасштабного вторгнення в Україну).

Постійна модераторка акцій Rage Against the War Machine — противниця надання допомоги Україні Анджела Макардл. Вона також очолює Лібертаріанську партію разом із конгресменом на пенсії та учасником мітингів руху Роном Полом. Останній виправдовує дії Володимира Путіна й підтримує «референдуми» на окупованих територіях України.

Разом із Макардл мітинги Rage Against the War Machine модерує Нік Брана з Народної партії (People’s Party), який сподівається, що Путін виграє війну й покладе край американському домінуванню у світі.

Окрім Макса Блюменталя, його дружини Ані Парампіль і Ваятта Ріда з видання The Grayzone ці мітинги також відвідують проросійські автори Кім Іверсен, Кріс Геджес, Скотт Хортон і Гарланд Ніксон.

На мітингу Rage Against the War Machine виступала й представниця Партії зелених Джил Стайн, яка звинуватила США в російсько-українській війні. Раніше в соцмережах Стайн уже називала Майдан 2014 року спонсорованим США переворотом і говорила про нацистів в Україні.

Чим був Майдан 2014 року для України

У 2013 році українці вийшли на мирні протести, коли тодішній президент Віктор Янукович під тиском Росії відмовився підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Це була своєрідна дорожня карта європейської інтеграції України, яку підтримувало українське суспільство. Янукович після складних переговорів із Путіним особисто відмовився підписувати угоди, попри бажання суспільства. По-справжньому масштабними протести стали після жорстокого побиття правоохоронцями студентів-протестувальників 1 грудня 2013 року. Під тиском масових протестів узимку 2013/14 років, у яких брали участь мільйони українців, Янукович покинув країну. Події дістали назву «Революція гідності».

Ходить на акції руху раніше засуджений за педофілію, а віднедавна товариш чеченського диктатора Рамзана Кадирова Скотт Ріттер. Доповнює й без того розмаїту публіку Метт Гаймбах — звинувачений у неонацизмі активіст, який сам себе називає соціалістом-патріотом.

Чого хочуть від уряду США мітингарі з Rage Against the War Machine? Ось їхні вимоги:

Жодної копійки на війну в Україні: «Уряд США озброїв Україну на десятки мільярдів доларів. Війна забрала життя тисяч людей і штовхає світ до Третьої світової. Треба припинити фінансувати війну».

Розпочати переговори про мир: «США розпалили війну в Україні через державний переворот у 2014 році, а потім саботували мирну угоду з Росією. Вимагаємо негайного припинення вогню та дипломатії».

Жодних вимог до агресора, тобто до Росії, яка розв’язала цю війну, антивоєнний рух Rage Against the War Machine не висуває.

Center for Political Innovation (Центр політичних інновацій, CPI)

Одним зі спонсорів «антивоєнних» акцій Rage Against The War Machine є Центр політичних інновацій (Center for Political Innovation, CPI) — соціалістична спілка, яку очолює американський журналіст Кейлеб Маупін (внесений українським Центром протидії дезінформації до переліку проросійських пропагандистів).

Маупін називає свою організацію освітнім проєктом і спільнотою молоді.

Члени CPI закликають уряд США припинити надання будь-якої допомоги Україні, повторюючи російські тези, звинувачують українців у нацизмі, вбивствах цивільних і знущаннях над православною церквою, а Майдан 2014 року називають переворотом.

На одній із чиказьких конференцій у 2022 році представники CPI виходять на сцену з прапорами США, Радянського Союзу, Китаю та «ДНР», а в руках тримають плакат із символом Z. Такий самий перформанс CPI влаштував в Остіні, штат Техас.

Чому некоректно визнавати «ДНР» і «ЛНР»?

Доповнює картину заява на офіційному сайті CPI про визнання незалежними республіками окупованих Росією Донецької та Луганської областей:

«Центр політичних інновацій та всі його члени вітають вас із визнанням Російською Федерацією суверенітету та незалежності від України. Ми цілковито підтримуємо вашу боротьбу проти гноблення та окупації після Євромайдану 2014 року, підтриманого США і НАТО.

Центр політичних інновацій засуджує підтримку та фінансування урядом США української агресії. Ми сподіваємося на швидке й успішне вирішення проблеми насильства, яке Україна і далі чинить проти Донбасу, а також на процвітаюче та мирне майбутнє для Донецької Народної Республіки і Луганської Народної Республіки».
Лібертаріанська партія

Це одна з найпопулярніших позапарламентських партій у США. Заявляє про невтручання в російсько-українську війну й виступає проти допомоги Україні.

Незадовго до російського вторгнення Лібертаріанська партія заявила:

«Наша позиція чітка — невтручання. Це відповідь на українську кризу і всі майбутні кризи».

Своє ставлення до війни в Україні висловлює й філія Лібертаріанської партії в штаті Невада.

«Нехай Україна горить», — написано на сторінці цієї організації в соцмережі Х.

У 2023 році Лібертаріанська партія спонсорувала мітинги Rage Against the War Machine і засудила допомогу США Україні. Із заявами проти підтримки України на цих акціях виступили лідери лібертаріанців Анджела Макардл і Рон Пол. А серед спікерів на сцені було чимало тих, хто підтримує Росію та поширює вигідні кремлівській пропаганді тези. Рон Пол — частий гість на російському державному телеканалі RT, де коментує події в США, Україні та світі з проросійського погляду.

Давній член Лібертаріанської партії Рон Пол роками виправдовує дії Росії та Путіна. Ще у 2014-му він підтримав анексію Криму. А вже після повномасштабного вторгнення Росії написав:

«Криза в Україні — привід для Конгресу зробити те, що він вміє найкраще: збільшити федеральні витрати. Конгрес, імовірно, швидко схвалить 10 мільярдів доларів екстреної військової допомоги Україні. Ймовірно, це не буде востаннє, коли Конгрес поспішно надаватиме Україні мільярди “надзвичайних” грошей».

Рон Пол поширює свої думки щодо ситуації в Україні через засновану ним організацію Ron Paul Institute for Peace and Prosperity.

Консерватори та ізоляціоністи

Інститут відповідального державного управління Квінсі (Quincy Institute for Responsible Statecraft) — організація, що адвокатує невтручання США в зовнішню політику. Заснована у 2019 році за підтримки ліберала Джорджа Сороса та лібертаріанця Чарльза Коха. У відповідь на звинувачення в ізоляціонізмі та проросійській позиції в липні 2022-го Інститут опублікував таку заяву щодо російсько-української війни:

«Було висловлено припущення, що підхід QI недостатньо критичний щодо Росії. Побіжний пошук у наших публікаціях і на нашому сайті показує, що це твердження необґрунтоване. Численні співробітники, експерти та лідери QI характеризували поведінку Росії в цій війні як “глибоко злочинну”, “невибіркове насильство”, “жахливу й незаконну”, “несамовиту… бійню”, “злочинну агресію”, “незаконну й жорстоку”, і це лише кілька прикладів».

У тій самій заяві Інститут просуває думку, що переговори — це єдиний шлях до закінчення війни й що перемогти Росію неможливо:

«Затяжна війна завдасть серйозної шкоди народу України, а також зашкодить нашим союзникам по НАТО та світу загалом, зокрема й американцям.

Прямий конфлікт між Сполученими Штатами та Росією загрожує можливим використанням ядерної зброї, тому уникнення цього має бути пріоритетом Америки.

Сполучені Штати повинні уникати просування максималістських цілей війни, таких як зміна режиму в Росії, яка обрізає можливості для компромісу або припинення війни дипломатичним способом».

Інститут обстоює обмеження військової підтримки, закликає до переговорів і переосмислення значення перемоги для України.

У статті авторства Джорджа Бібі та Анатоля Лівена зазначено:

«Якщо ми хочемо процвітаючу Україну з життєздатним шляхом до ліберального правління і членства в Європейському Союзі, нам доведеться визнати, що вона не може бути союзником НАТО чи США і що ця нейтральна Україна повинна мати контрольовані обмеження на види та кількість озброєння в її арсеналі. Якщо ми не погодимося на ці умови, Росія, цілком імовірно, перетворить Україну на нефункціонуючий уламок, не здатний до відновлення…»

Звучить привабливо, але проблема в тому, що країна наполягає на своєму членстві в НАТО лише через постійну екзистенційну загрозу від Росії. Натомість США багато років всіляко намагалися зупинити чи відтермінувати на невизначений час прагнення Києва долучитися до Альянсу.

Члени організації Джордж Бібі та Анатоль Лівен стверджують, що Путін готовий до переговорів, і пропонують залишити окуповану частину України під контролем Росії до потенційних дебатів в ООН. А сам факт збереження державності України і 80% території пропонують вважати перемогою.

Давніші статті директора Інституту Анатоля Лівена на сайті Валдайського клубу, що були написані у 2016 році, після анексії Криму й під час війни на Донбасі, свідчать про його позицію щодо України. Він критикує підтримку Європою та США європейського курсу України й намагається пояснити поведінку Росії:

«Принаймні в Росії є виправдання для своїх помилок в Україні, яке полягає в тому, що Україна справді має життєво важливе значення для російської історії, для її ідентичності та інтересів». Такі самі тези не раз повторював Путін.

Схожий дискурс щодо України підтримується в статтях Лівена й після 2022 року, але вже в американському інформаційному просторі.

Heritage Foundation (Фундація «Спадщина»)

Ще один правоцентристський аналітичний центр, який послідовно виступає за припинення підтримки України з аргументами, схожими на ті, що наводить Дональд Трамп, мовляв, безпека Європи має бути проблемою Європи, США й так вже забагато витратили.

На початку 2024-го організація опинилася в центрі скандалу: її звинуватили в отриманні фінансування від уряду Угорщини через співпрацю з підтримуваним ним Дунайським інститутом — угорським консервативним аналітичним центром.
Британський портал The Guardian у грудні 2023 року повідомляв, що на закритому засіданні в межах конференції, організованої Фундацією «Спадщина», представники угорського уряду намагалися переконати американських політиків — членів Республіканської партії заблокувати підтримку України.

«На початку березня 2024 року в США побував угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан. Він виступив на закритій зустрічі в штаб-квартирі Фундації «Спадщина» (правоцентристський аналітичний центр, заснований у 1973 році) у Вашингтоні, — пише видання New Republic. — Разом із президентом Фундації «Спадщина» Кевіном Робертсом і Вівеком Рамасвамі Орбан виступив, згідно з протоколом, перед аудиторією, яка “включала відомих американських правих політиків, аналітиків та громадських діячів”».

Угорський прем’єр говорив на різні теми — від «консервативної сімейної та економічної політики Угорщини» до «стану війни в Україні», йдеться в статті. Автори згадують також, що Фундація «Спадщина» «очолила зусилля зі зменшення фінансування для України» й намагається налагодити партнерство США (після обрання Трампа президентом, як вони сподіваються) з проросійським європейським політиком.

Очільник «Спадщини» Кевін Робертс відповів гнівним листом, у якому назвав видання «вимираючим ліберальним рупором», заперечив факт фінансування Фундації іноземними урядами, проте підкреслив, що пишається «відносинами з прем’єр-міністром Угорщини Орбаном, чиє лідерство в питаннях імміграції, сімейної політики та важливості національної держави є зразком консервативного управління».

Breitbart News

Американські фактчекери описують вміст американського ультраправого сайту Breitbart News (30 млн користувачів у лютому 2024 року, за даними Similarweb) як мізогінний, ксенофобський і расистський. Новини щодо України на цьому сайті та на офіційній сторінці в мережі X часто супроводжуються іронічними коментарями щодо витрачання грошей на озброєння українців владою США.

У статтях автори підкреслюють, що «Захід не зробив нічого, щоб наблизити мир, натомість і далі витрачає кошти платників податків, щоб озброювати українців».

Після смерті засновника Ендрю Брайтбарта у 2012 році виконавчим директором Breitbart News став Стівен Беннон, колишній інвестиційний банкір Goldman Sachs та колишній радник і близький соратник Дональда Трампа. Під керівництвом Беннона сайт став більш націоналістичним і перетворився на рупор ультраправого руху.
The Daily Wire

Консервативний новинний сайт (6,2 млн користувачів у лютому 2024 року, за даними Similarweb), заснований молодим консерватором Беном Шапіро, який підтримує праву повістку, але далеко не завжди виступає на боці безпосередньо Дональда Трампа та його прихильників.

Бен Шапіро навіть критикував Такера Карлсона за те, що той маніпулює, пов’язуючи добробут американців із виділенням допомоги Україні. Але водночас він виступає проти формату «підтримувати стільки, скільки буде потрібно» й говорить про необхідність схиляти Україну до переговорів.

Фактчекери вважають цей сайт упередженим через перекручування фактів задля консервативного ухилу та випадки поширення неперевіреної інформації.

«Зіркою» політичних шоу The Daily Wire є психолог та інфлюенсер Джордан Пітерсон, який, нагадаємо, розповідає, що Путін і «філософ» Дугін рятують від загниваючого Заходу християнство.

До березня 2024-го тут працювала Кендес Овенс, прихильниця Дональда Трампа й колишня комунікаційна директорка протрампівської студентської організації Turning Point USA (TPUSA). Вона звільнилася через суперечності з Беном Шапіро щодо війни Ізраїлю проти ХАМАСу.

Але досі працює 22-річна актриса та медіаінфлюенсерка Бретт Купер, також «випускниця» Turning Point USA, яка має 4,1 млн підписників на ютуб-каналі, де в популярному молодіжному форматі розповідає новини про те, як США обкрадають простих американців, витрачаючи кошти на підтримку України.

Бретт Купер у своєму ток-шоу, озброївшись тезами підприємця Вівека Рамасвамі про те, що уряд США витрачає кошти на захист українського кордону, замість того щоб захищати американський, пояснює багатомільйонній аудиторії молодих американців, чому виділення коштів на підтримку України — це погана ідея.

А також регулярно знаходить ракурси для висміювання: то вважає недоречним гумор у тіктоці української дівчинки, яка розповідає про життя під обстрілами (навіть називає потворною її собаку), то знущається з голлівудських знаменитостей, які приїздили підтримати Зеленського.

Конспірологи, пропагандисти і росіяни

Infowars — американський ультраправий сайт, що спеціалізується на поширенні фейкових новин та конспірологічних теорій (аудиторія в лютому 2024-го, за даними Similarweb, становила 6,2 млн).

Головний редактор сайту Алекс Джонс (у 2022 році суд визнав його винним у поширенні дезінформації про вбивство в школі) гостює на ефірах у Такера Карлсона, який представляє його як «забороненого пророка» та «носія прихованих істин».

На сайті часто передруковують статті Russia Today та Sputnik. Алекс Джонс не раз з’являвся на ультраправому російському телеканалі «Царьград ТВ», що належить одному із соратників Путіна Костянтину Малофєєву, який підтримує збройну агресію проти України й фінансував діяльність в Україні терористів Ігоря Гіркіна та Олександра Бородая.

Також Джонс з’являвся на ефірах іншого московського пропагандиста-філософа з фашистськими поглядами Олександра Дугіна, який пропагує «русский мир».

У статтях на сайті розповідається про інсценування російських воєнних злочинів, зокрема масових убивств цивільних у Бучі Київської області в лютому-березні 2022 року, про американські біолабораторії в Україні, про діяльність «нацистів» і «нацистський Азов».

На сайті Infowars також працює низка журналістів і ведучих. Одним із провідних авторів є Келен Макбрін. У своїх статтях він часто посилається на заяви та офіційні документи профільних міністерств РФ, зокрема російського Міністерства закордонних справ.

Наприклад, у своєму «розслідуванні» удару по вокзалу в Краматорську Макбрін пише:

«Як заявили в Міноборони Росії, метою удару київського режиму по залізничному вокзалу в Краматорську було зірвати масовий виїзд мешканців із міста і використати їх як живий щит для захисту позицій Збройних сил України, як і в багатьох інших українських населених пунктах», зазначивши, що «основні ЗМІ просто переповідають повідомлення українського уряду про смертоносну атаку, але заява Росії, яка заперечує свою відповідальність за удар, є переконливою». Для підкріплення своїх тез автор згадує аргументи іншого американського журналіста Патріка Ланкастера, який у 2014 році переїхав жити до окупованого Росією Донецька й відтоді висвітлює події на окупованих українських територіях в інтересах Росії.

Американець Патрік Ланкастер, російський пропагандист, у своєму відео, знятому в зруйнованому російською армією українському Маріуполі, звинувачує українську армію у воєнних злочинах. Ланкастер має 605 тисяч підписників на своєму ютуб-каналі.

Ще один Патрік на прізвище Генніґсен, який раніше був помічником редактора Infowars, нині головний редактор сайту 21stCenturyWire.com. В описі на сайті зазначено, що це «незалежний гіперблог, який пропонує сміливі новини».

Насправді там публікуються численні теорії змови про «новий світовий порядок», цитується російський ідеолог Олександр Дугін, заперечується Голокост і, звісно, поширюються майже всі найбожевільніші російські фейки про Україну на зразок «ніякої України не існувало до 1991 року», «Україна влаштувала геноцид на Донбасі».

Veterans Today

«Ветерани сьогодні» (Veterans Today) — сайт, заснований у 2003 році на хвилі критики та обурення вторгненням США до Іраку. Зараз публікує теорії змови та фейкові новини. У 2013-му став партнером російського аналітичного центру «Новое Восточное Обозрение» (New Eastern Outlook), що згаданий у звіті Держдепартаменту США 2020 року як підконтрольний Службі зовнішньої розвідки РФ. У 2017-му видання Politico в розслідуванні, присвяченому прицільному поширенню Росією пропаганди серед американських ветеранів, згадує й про те, що до співпраці з росіянами керівництво сайту налагодило зв’язки з іранським державним телеканалом Press TV, а до складу редакційної ради входив колишній голова пакистанських спецслужб.

«Коли я прочитала статті на десятках цих альтернативних медіасайтів і глибоко занурилася в їхній зміст, то зрозуміла, що справді ведеться інформаційна війна», — пише Кейт Старберд, науковиця з Університету Вашингтона, авторка дослідження «Інформаційні війни: вікно в екосистему альтернативних медіа», де згадані всі ці ресурси поміж багатьох інших.

І додає: «Три роки тому ми вирішили, що ці теорії змови занадто маргінальні й непристойні, щоб їх досліджувати, що звертати увагу на такий контент і таким чином просувати його нижче нашої гідності. Це була жахлива помилка. Мені здається, що ми не єдині, хто її зробив. Настав час звернути на це увагу. Сподіваюся, ще не пізно».

Йдеться про 2017 рік — за два роки до епідемії ковіду й за чотири роки до повномасштабного вторгнення в Україну.

Джерело