Чергова нездала ініціатива Зеленського загрожує українській ідентичності
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо застосування англійської мови в Україні.
Це стало відомо з картки закону №9432 на сайті парламенту.
Зеленський подав законопроект про англійську мову до парламенту ще 2023 року. Цього року на початку червня Верховна Рада ухвалила його в другому читанні. Тоді також підтримали редаґування, що передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за показ англомовних фільмів мовою ориґіналу.
Законом передбачено офіційне закріплення статусу англійської як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Також визначать посади, кандидати на які мають обов’язково знати англійську мову.
Втім, непорозуміння та громадську критику викликав пункт щодо кінотеатрального прокату. Пропонувалося, що англомовні фільми у кінотеатрах мають показувати в ориґіналі з українськими субтитрами: з 2025 року половину всіх фільмів, з 2026 року три чверті, а з 2027 року – всі.
Критики відмови від українського дубляжу англомовних фільмів у кінотеатрах зазначали, що це призведе до звільнення акторів, закриття студій, втрати аудиторії кінотеатрів і, як наслідок, до розвитку «піратства», зокрема, поширення москвомовного «піратського» контенту.
На сайті Офісу президента зібрали 25 тисяч підписів під петицією до Зеленського із закликом не відмовлятися від дубляжу чужоземних фільмів українською мовою. А у Верховній Раді після громадського резонансу пообіцяли, що доопрацюють пункт законопроєкту про англійську мову щодо дубляжу фільмів. Зрештою, норми про кінодубляж і телепрограми виключили.
Як відомо, підписаний Зеленським законопроєкт багатьма експертами називається антиконституційним, оскільки єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Цей закон також сеґреґує громадян за мовною ознакою (Сеґреґація – це примусовий поділ людей на расові, етнічні чи инші групи у повсякденному житті. Розрізняють дві форми сеґреґації: інституційну та територіальну. – Ред.).
Мовознавиця Ірина Фаріон, зокрема, вважає, що англійську заводять у дві фундаментальні сфери життя, а на статусі державности української мови поставлено хрест. “Я маю на увазі сферу офіційно-ділову та сферу наукову”, – поточнила Ірина Фаріон.
Як розповіла науковиця, якщо ти викладаєш курси англійською мовою, то в тебе вищий рейтинґ і вища зарплата, якщо пишеш статті англійською, то отримуєш звання професора та доцента, а це також вища зарплата. На її думку, все те саме колись було у нас і з московською мовою.
За її словами, коли вона захищала дві свої дисертації, кандидатську, це вже був час, коли, на щастя, вчених перестали ґвалтувати російською мовою, тож вони вже почали писати автореферати українською. А це, пояснює вона, означає, що ми розвиваємо наукове мислення, свою термінологію та розширюємо оптику за допомогою українського слова на всі знання.
“На превеликий жаль, замість того, щоб писати фундаментальні праці з різних галузей мовознавства, ми знову боротимемося за право української мови на своїй землі. Це той момент, коли українська отримала колосальний шанс вийти на міжнародну арену. Це в той момент, коли українська мову кинулися вчити різними світами”, – висновує Ірина Фаріон.
