“Темний Рицар контрабасу”. ЗМІ розбиралися, чому “королям контрабанди” не продовжили санкції
Рада національної безпеки та оборони України вирішила не продовжувати санкції проти так званих “королів контрабанди”, які з пафосом наклали у 2021 році, оскільки вони, на диво, більше не створюють загроз національній безпеці.
Про це йдеться у відповіді Служби безпеки України на запит ZN.UA.
Виявляється, указ про санкції №169/2021, який був чинним до квітня 2024 року, не продовжили стосовно одинадцяти з тринадцяти фізичних осіб та майже сімдесяти юридичних осіб.
Офіс президента та Рада національної безпеки у відповідях на запити журналістів ухилилися від пояснень, які ж зміни сталися в житті тих одинадцяти осіб, щодо яких вирішили не продовжувати санкції.
ОП переадресував запит до РНБО, а РНБО, у свою чергу, наголосила, що Рада розглядає те, що їй подають компетентні органи.
Натомість Служба безпеки офіційно відповіла, що впродовж трьох років із моменту накладання санкцій “уповноважені державні органи відповідно до їх компетенцій здійснювали моніторинг ефективності санкцій. У квітні 2024-го дія санкцій була пролонгована стосовно окремих осіб, які продовжують створювати реальні та/або потенційні загрози національним інтересам…”.
Виходить, що особи, які не потрапили в оновлені санаційні списки навесні 2024 року, більше таких загроз не створюють.
Серед тих, хто позбувся санкцій, виявилося чимало цікавих персонажів, які, незважаючи на все, продовжують свою звичну діяльність на кордоні, через яку і потрапили у попередній санкційний список.
Зокрема, у перелік потрапили так званий галицький контрабандний аксакал Володимир Полуситок, одеський експерт із взуття та текстилю Денис Амінєв, мукачівський сигаретний експерт Едуард Кукоба, поціновувач електроніки з Одещини Михайло Грібанов, колишній голова столичної митниці, а нині скромний любитель добрив і квітів Юрій Дворак.
Але головний сюрприз — з-під санкцій вдалось вибратися першому номеру того самого санкційного списку — Сєяру Куршутову.
За даними ZN.UA, він живе у Відні, відпочиває в Монако, тусується з “поганими хлопцями” на горі Афон і часом несе цілковиту дичину, наприклад, що Україну врятують силовики.
“Де його український паспорт, невідомо, але, схоже, дефіциту у паспортах інших країн нема. За легендою, Куршутов — впливовий бізнесмен-правдоруб і ресторатор. За документами, мертвий ФОП із Ланосом п’ятого року. А фактично той, кого в окремих колах називали б “другом усіх друзів”, людиною, яка знає, з ким і як домовитися, аби налагодити і підтримувати процеси”, — йдеться в матеріалі.
Схоже, саме ці вміння й навички, за межами звичної тяганини через кордон, і зацікавили Банкову.
“Його послуги не потрібні на рівні “Вася з другої зміни пропустить машину сигарет”, а на випадок, якщо “Вась” — це сотні, а машин — тисячі”, — зазначає автор.
Чутки свідчать, що він набив руку на тіньовій митниці Грановського під чуйним менторством Олександра Черепінського — харківського експерта митних справ і другого номера списку з указу №169.
Те, що Куршутову та Черепінському санкцій цього року також не подовжили, навряд чи прикре упущення, це скоріше офер від Банкової, яка давно шукає джерела стабільного фінансування для своїх “потреб”.
Окрім цього, за даними авторів видання, схоже, Куршутову дісталася частка анонімного телеграм-каналу “Темний лицар” (радниця Єрмака Д. Зарівна, певно, в курсі подробиць).
“Та все ж анонімна тгшечка — це лише бонус до основного митного оферу. Злі язики кажуть, що начебто його умови такі: 25 днів Куршутов працює на державу, а п’ять — на себе. Ще зліші язики заперечують, мовляв, обсяги контрабанди зараз такі, що “для себе” і п’яти годин вистачатиме навіть за умови, що місячне утримання “темного лицаря” — це десь 50 тис. дол. Але насправді цікавою є згадана “робота на державу”. Це ключ до розуміння того, в яке болото нас прагне занурити Банкова по саму маківку”, — зазначають журналісти.