Шведська журналістка й письменниця відвідала волинські села на кордоні з Білоруссю

Шведська журналістка Ліза Б’юрвальд з видання VLT у статті “Тут діти співають, щоб заглушити сирену, що лунає” написала про своє перебування у волинських селах на кордоні з Білоруссю.

Зокрема, як зазначає місцевий координатор проєкту співпраці зі Швецією Катерина Коверзнєва, в цій статті шведка серед іншого розповідає про відвідування укриття на території Шацької громади (Волинь).

“Ми швидко спускаємося довгими кам’яними сходами і потрапляємо в підземну частину, яка складається з 4-5 невеликих кімнат площею трохи більше 10-15 квадратних метрів кожна і приблизно однакового відкритого простору між ними. Діти збираються на лавках у сховищах за заздалегідь визначеним порядком, клас за класом. Найменші діти, дошкільнята 6-7 років, чемно сидять у ряд зі своїми м’якими тваринками, рукавицями та барвистими рюкзаками.

У всіх гарний настрій, ніхто не плаче. Напружена тиша панує тоді, як виє сирена. Ми з вчителькою тихенько перешіптуємося про те, що буде в разі влучання ракети чи безпілотника, наскільки укриття здатне протистояти різним типам атак, але нас переривають яскраві та чисті дитячі голоси. Це маленькі дівчатка та хлопчики з дошкільного класу разом почали співати традиційні дитячі пісні, щоб підняти собі настрій”, – ділиться враженнями зі своїми шведськими читачами Ліза Б’юрвальд.

Поява статті в провідному шведському виданні відомої журналістки, яка є також авторкою книжки з репортажами про українських жінок під час війни “Слава Україні!”, стала можливою завдяки її триденному візиту до Шацької громади разом із представницею побратимського шведського міста, працівницею мерії, президенткою міжнародної організації Save the children Марією Шілачі та директоркою партнерської всеукраїнської громадської організації “Поруч” і почесною докторкою Мальмо університету Марією Тищенко.

Гості мали гарну нагоду побачити Шацьку громаду зсередини, відвідати селищну раду, поспілкуватися з працівниками підрозділів і побувати у різних селах та побачити реалії життя прикордонної території, яка межує з ворожою Білоруссю.

Під час візиту гості побачили сільську школу у Ростані, де діти презентували їм свою волонтерську діяльність і навіть провели майстер-клас із виготовлення окопних свічок.

Завітали і до місцевого культурного осередку у селі Острів’я, де ознайомилися з деякими культурними особливостями і традиціями Волині. Почули оригінальні пісні і навіть спробували ткати доріжки.

Також гостей радо прийняли у новому освітньому закладі села Піща, де вони мали змогу придбати сувеніри на благодійному ярмарку, організованому дітьми, послухати колядку і навіть отримати дитячі малюнки.

У межах своєї співпраці шведський Вестерос і Шацьк написали спільний проєкт, який стосується прав дітей, і навіть отримали схвалення на його реалізацію від ICLD. Під час спільної роботи над написанням проєкту серед стейкхолдерів українська сторона визначила старост і пояснила шведським партнерам, що це ті люди, які першими дізнаються про проблеми, біди, радощі та події мешканців сіл, як також дітей, і підлітків. У Швеції немає такого поняття, як староста чи старостинський округ. Саме тому і виникла ідея познайомити шведських друзів із старостою і пояснити, чим вона займається і як працює. У селі Мельники гості познайомилися зі старостою Русланою Сидорук, яка показала своє робоче місце, розповіла про щоденну роботу і провела невелику екскурсію по приміщенню сільського клубу. Тоді ж і була нагода відвідати імпровізований волонтерський центр у Шацьку, де місцеві мешканці під орудою волонтерки Наталії Панасюк плели маскувальні сітки.

Молодь, звісно, теж є у фокусі спільного проєкту Шацька і Вестероса, тому логічно було відвідати Молодіжний центр. За ініціативою Молодіжної ради було організовано запис подкасту, де представниця Молодіжної ради поспілкувалася із Лізою Б’юрвальд, яку цікавило щоденне життя і відчуття української молоді, яка живе у час війни.