Арена

Зеленський на переговорах із Трампом: не та в нього вагова категорія в плані інтелекту

Очільники Франції, Молдови, Швеції, Литви, Польщі та инших держав підтвердили підтримку України після публічної суперечки Володимира Зеленського з Дональдом Трампом і Джей Ді Венсом у Білому домі.

Президент України Володимир Зеленський посперечався зі своїм американським колегою Дональдом Трампом та віцепрезидентом Джей Ді Венсом щодо московитсько-української війни. Цю зустріч транслював телемаратон.

Отож, спершу Венс заявив, що війна між Московією та Україною має вирішитися за допомогою дипломатії. У відповідь український президент заявив, що вже підписував угоду із рашистом Путіним у присутності президента Франції та канцлера Німеччини.

Зеленський також заявив, що у випадку підписання поганої угоди між московитами та Україною, то США “відчують це”. Венс і Трамп обурилися та відповіли, “нам буде чудово”, а також додали, що Зеленський не має права нав’язувати свою думку.

Далі лідери згадали про колишнього президента США Барака Обаму. Трамп заявив, що той не дав Україні нічого, а він натомість передав ПТРК Javilin.

Трамп також додав, що Зеленський не має карт на руках, натомість Зеленський у відповідь заявив, що він “не приїхав сюди грати в карти”.

Філософ Олексій Панич зробив два серйозні висновки про ситуацію на цей момент:

“1. Україна може пишатися собою: не кожній країні світу вдається стати кісткою в горлі одразу в двох світових супердержав. Доля трагічна, але в історичному плані унікальна.

2. Зеленському влаштували наперед заготовлену пастку. Він реагував так, як він може: тобто не як розумний і досвідчений політик (яким він не є), а як пацанчик з Кривого Рогу з певними уявленнями про мораль і справедливість. Тому його реакція була правильною по суті, але хріновою за формою. Він сам роздав Трампу і Венсу кілька козирів по ходу сварки; коли говорив, говорив невдало, а коли треба було сказати кілька слів, сидів і мовчав. Не та в нього вагова категорія (в плані інтелекту), щоби гідно вистояти в такому двобої. Але на посаді президента ми “маємо те, що маємо”, і нема на то ради, навіть і Верховної”.

“По суті суперечки Зеленський був правий. Звісно. Але дозволяти собі влізати в суперечку з такими аргументами і таким тоном він міг лише у разі, якщо йому абсолютно байдуже, як надалі поводитиметься Трамп, – вважає Панич. – Хтось мені може на це сказати – ну так все, ми США вже втратили безповоротно. Але, якби Зеленський виходив з цього, на дідька він летів у Штати? Продемонструвати це всьому світу?

Ні; він летів, бо був певен, що не всі шанси тут втрачені, і простір для маневру ще є. І в цьому я з ним цілком згоден. Але сьогодні він цей простір для маневру публічно про**ал – коли невідомо навіщо поліз привселюдно атакувати Трампа, що той з Путіним не зміг домовитися раніше й не зможе домовитися зараз. Реакція на це з боку Трампа і Венса просто неминуче мала бути якнайжорсткішою.

Тому по суті я зараз мушу погодитися з сенатором Гремом (який наперед попереджав Зеленського не лізти в цю пастку, але марно): або Зеленський різко змінює тон (саме тон, а не позицію), або відправляє іншого переговорника (але кого??), або йде під три чорти… і тягне за собою всю країну.

Необережне слово в таких ситуаціях дорого коштує. Дуже дорого. З оплатою в людських життях”.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах війни та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Щоб продовжувати реалізовувати проєкт щодо документування англійською мовою рашистських злочинів проти мирних громадян України, зокрема дітей, нам потрібна ваша допомога. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net.

Підписуйтеся на наш Телеграм

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *