Переговори ТКГ зайшли в глухий кут через небажання Києва вести переговори з ОРДЛО як зі стороною конфлікту

Небажання української сторони мати справу з “представниками” окремих районів Донецької та Луганської областей у вигляді сторони конфлікту і призвело до переговорного глухого кута в Тристоронній контактній групі. Про це йдеться в матеріалі “Комерсанта” з посиланням на кластери з реалізації мінських угод, які з кінця минулого року обговорюються в “нормандському форматі”.

У статті йдеться, що врегулювання конфлікту в Донбасі зайшло в глухий кут і водночас обросло багатосторінковими мирними ініціативами Києва, Москви, “ЛДНР” і посередників, які допомагають їм домовитися.

“Небажання Києва мати справу з ОРДЛО у вигляді сторони конфлікту і призвело до переговорного глухого кута в ТКГ. Ініціативу в результаті проявили Франція і Німеччина. Вони запропонували розділити угоди на так звані кластери. Ідея в тому, пояснив співрозмовник видання, який бере участь у переговорах “нормандської четвірки”, щоб узгодити послідовність дій сторін щодо реалізації “Комплексу заходів…” і, коли це станеться, передати кластери в ТКГ у вигляді рекомендацій для розробки там “дорожньої карти”. Мається на увазі, що вона буде фінальним мирним планом врегулювання конфлікту відповідно до мінських угод”, – повідомляє “Комерсант”.

Так, 12 листопада 2020 року радники президента Франції і канцлера Німеччини Еммануель Бонн і Ян Геккер представили колегам по “нормандському формату” — заступнику глави кремлівської адміністрації Дмитру Козаку і керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку — перший проект “ключових кластерів із реалізації мінських угод”.

З цього моменту почався новий етап переговорного марафону в “нормандській четвірці”.

13 листопада радники провели відеоконференцію й ухвалили рішення, що “ключові кластери…” ґрунтуватимуться на мінських угодах і будуть рекомендаціями для ТКГ. 20 листопада Берлін і Париж уточнили проект кластерів, а 25-го — власну їхню версію представила Москва. 1 грудня українські кластери в “нормандську четвірку” віддав Андрій Єрмак. 14 грудня він їх оновив, а пізніше знову допрацював.

Як зазначає видання, зараз на столі переговорів учасників “нормандського формату” три основні документи: український проект кластерів від 19 січня, оновлений проект Франції та Німеччини, представлений 8 лютого, і російські поправки до франко-німецького проекту від 16 лютого.

“До роботи над кластерами опосередковано — за запитом російської сторони — підключилися і представники ОРДЛО. Їхні коментарі до українського документа радникам передав Дмитро Козак”, – йдеться у статті.

Після того як Москва 16 лютого внесла свої коментарі, в дипломатичному пінг-понгу виникла пауза — через відсутність реакції Києва на франко-німецький проект і російські поправки до нього.

Як вдалося з’ясувати виданню, на цю мить франко-німецький проект найкоротший і загальний: 11 кластерів займають три сторінки. У преамбулі підкреслюється: “Щоб уникнути різночитань” майбутня “дорожня карта” — її Україна і Донбас повинні спільно розробити в ТКГ — “не повинна містити декларативних і розпливчастих положень”. “Дії і заходи, що суперечать мінським угодам, не буде включено. Терміни дій і реалізації всіх узгоджених заходів повинні бути реалістичними”.

Своєю чергою представники ОРДЛО вказують: схвалення “дорожньої карти” без узгодження з ними виходить за межі компетенції “нормандців” і суперечить мінським угодам, що наділили Донецьк і Луганськ правом погоджувати і реалізовувати будь-які заходи з врегулювання конфлікту. Москва теж наполягає на тому, що узгодження і затвердження карти в “нормандському форматі” без участі ОРДЛО буде порушенням прав і повноважень Донбасу, передбачених “Мінськом” і резолюцією Радбезу ООН. Можливо, саме тому було передбачено, що “кластери”, є не власне “дорожньою картою”, а рекомендаціями для ТКГ за основними принципами її формування.

У виданні зазначають, що ці та інші розбіжності, які вже виявилися, навряд чи вдасться подолати швидко, якщо взагалі вдасться.

На останній відеоконференції радників глав держав “нормандської четвірки”, яка відбулася 18 березня, Андрій Єрмак обіцяв того ж дня направити свою відповідь на російські коментарі від 16 лютого. Цього все ще не сталося.

Один з останніх таких прикладів – узгоджені 22 липня 2020 року “заходи щодо посилення режиму припинення вогню”.

Документ серед іншого передбачає, що українська сторона і силовики двох невизнаних “республік” Донбасу видають накази, згідно з якими вогонь у відповідь можна відкривати виключно за наказом керівництва ЗСУ і керівництва збройних формувань ОРДЛО. Таке формулювання, за даними “Комерсанта”, Дмитро Козак і Андрій Єрмак погодили по відеозв’язку за участю представника ОБСЄ в ТКГ Хайді Грау.

Після цього “ДНР” і “ЛНР” видали і зробили публічними свої накази, повністю виклавши в них досягнуті домовленості. А Міноборони України видало заяву, в якій написано, що “у разі порушення противником режиму “тиші” і створення загрози життю українських військовослужбовців, Збройні Сили України мають право відповідати на ворожі обстріли”.

“Перестрілки треба припинити сьогодні, а не вправлятися в словесній еквілібристиці. Перестрілки, чи то організовані, чи то хаотичні в силу наказу Міноборони України, тривають. З усіма наслідками, що випливають для обох сторін сумними наслідками. Як продемонстрували останні переговори в “нормандському форматі” 18 березня, представників Німеччини і Франції це не сильно пригнічує. Над ними не капає”, – заявив Дмитро Козак.

Також нагадаємо, що в жовтні минулого року “дорожню карту” — “План дій із врегулювання конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей України відповідно до мінських угод” — до ТКГ скерували самопроголошені “ДНР” і “ЛНР”. Українська сторона її розглядати відмовляється.

Як повідомляє “Комерсант”, екс-президент Леонід Кравчук, який представляє Київ у ТКГ, навіть запропонував визнати її неіснуючою.

А 2 листопада Київ запропонував свій “План спільних кроків учасників Тристоронньої контактної групи щодо виконання мінських угод”. Його розкритикували вже представники Донбасу, заявивши, що план на 78% суперечить мінським угодам.