Україні є чому навчити людство, через трагедію у Чорнобилі

26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших катастроф в історії людства – вибух на четвертому реакторі Чорнобильській атомній станції. Сьогодні вшановують 35-ті роковини аварії. В зоні відчуження розташовані 95 сіл і два міста – Чорнобиль і Прип’ять. Земля там заражена радіацією та буде непридатною для проживання ще сотні років.

Якщо Чорнобиль – місто з тисячолітньою історією, то в Прип’яті встигли побудувати п’ять мікрорайонів. На території, яка була розчищена під будівництво ще двох, сьогодні розташований радіоактивний могильник Піщане плато — там ”поховали” речі місцевих жителів.

У перші дні аварії загинуло 30 осіб, 28 із них – від гострої променевої хвороби. Тисячі людей госпіталізували з цим діагнозом. Загалом від аварії на ЧАЕС постраждало майже 3,5 млн людей. З них майже 1,5 млн – діти. Наслідки масштабної аварії не мають аналогів у атомній енергетиці світу. Радіоактивному опромінюванню піддалися приблизно 8,4 млн мешканців Білорусі, України й Росії. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Історики наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.

Сьогодні тема Чорнобилю надихає на створення передач, книг та фільмів. Найвідомішим про ЧАЕС став фільм НВО “Чорнобиль”, який подивились сотні мільйонів глядачів у всьому світі. Проте є інші роботи, такі як документальний фільм, знятий Sky Atlantic по “гарячих слідах” серіалу “Чорнобиль”, чий творець Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати “непроговорену реальну історію” катастрофи.  “Чорнобиль: два кольори часу”, – документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята відразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали в СРСР на центральному телебаченні. Саме документальні кадри Ігоря Кобрина лягли в основу серіалу НВО та Sky Atlantic “Чорнобиль”. “Розщеплені на атоми” – фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв’ю. “Земля забуття” – французько-український художній фільм розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії жителів Прип’яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.

Немало і книжок, присвячених трагедії:

“Чорнобильська трагедія. Нариси з історії”

Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів висвітлює найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-1980 роках і завершується нарисами про унормування постчорнобильського життя та закриття ЧАЕС в сучасній Україні.

“Чорнобильське досьє КГБ” 1 том та 2 том

Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній зусиллями Галузевого державного архіву СБУ, Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.

“Нові розсекречені документи КГБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків”

На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого аварії, уже підготовлено чимало якісних журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “Настоящее время” Дмитра Трещаніна відтворює “буденний жах” катастрофи, в якому абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу в місцях евакуації, або як з’явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.

“Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи”

Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції. Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати. Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.

“Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього”

Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть. Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му. “Чорнобильська молитва” – це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша – усвідомлення Землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм