Арена

Олігархів в Україні тепер повинна визначати Рада нацбезпеки і оборони

У ЗМІ з’явився текст президентського законопроєкту про олігархів, внесений до Верховної Ради “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” №5559.

Так “Лівий берег” публікує повний текст документа, який набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. І втратить чинність через 10 років з дня введення його в дію.

Законопроєкт передбачає створення реєстру олігархів за рішенням РНБО, вплив на ЗМІ та подання “декларацій” за контакти з такими особами.

Законопроєкт з 13 сторінок включає 10 статей.

Стаття 1 передбачає визначення термінів. Зокрема, «бенефеціар», «ЗМІ» та «електронний засіб масової інформації», Вводиться термін — «контролер» – особа, яка володіє можливістю здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність ЗМІ.  А також «пов’язана особа», яка прямо або опосередковано володіє часткою (правом голосу) у суб’єкті господарювання.

У статті 2 дається визначення «олігарх».

Зокрема, олігархом вважається особа, яка:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та протягомодного року поспіль підтримує або посилює це становище;

4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (це 2 млрд.270 млн грн).

Статтею 3 визначається участь у політичному житті. Зокрема, це може бути особа, яка  є Президентом України, Головою Верховної Ради України, Першим заступником та заступником Голови Верховної Ради України, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, Першим віце-прем’єр-міністром України, віце-прем’єр-міністром України, міністром, його першим заступником та заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Головою Служби безпеки України, Генеральним прокурором, Головою Національного банку України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його першим заступником та заступником.

Чи особа, що обіймає посаду у керівних органах політичної партії. Особа, що фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Стаття 4 описує «Значний вплив на засоби масової інформації». Така особа може бути бенефіціаром засобу/засобів масової інформації, контролер чи той, хто був бенефіціаром або контролером засобу/засобів масової інформації станом на дату набрання чинності цим Законом, однак втратила такий статус до дня введення цього Закону в дію, внаслідок чого бенефіціаром або контролером такого засобу масової інформації стала пов’язана особа або особа, яка не володіє бездоганною діловою репутацією у розумінні статті 10 цього Закону.

Стаття 5 — ключова та передбачає, що «рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), приймається Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету Міністрів України, члена Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України».

А саме рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про введення його в дію і є обов’язковим до виконання.

Статтею 6 передбачено створення Реєстру олігархів на підставі рішення РНБО. Реєстр буде електронною інформаційно-телекомунікаційною системою олігархів та осіб, які подають декларації про контакти.

Стаття 7 описує правові наслідки включення особи до Реєстру олігархів, яким забороняється: здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій. Бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації. Також особи, які включені до Реєстру, будуть зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України “Про запобігання корупції”.

У статті 8 передбачено подання «декларацій про контакти». А саме, у випадку контакту публічного службовця з олігархом, перший має подати таку декларацію. Під «контактом» розуміється зустріч та розмова (у тому числі проведені он-лайн) будь-якого змісту з олігархом.

Олігархи, включені до Реєстру, та їх представники зобов’язані перед початком зустрічі (розмови) повідомляти публічних службовців про факт включення до Реєстру.

Декларація не подається, якщо зустріч була на офіційних заходах, хід яких відображається в режимі прямої трансляції по радіо, телебаченню або через мережу Інтернет у режимі, доступному для масового приймання. А також у судових засіданнях, офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, інформація про які (із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення) розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади.

Подання декларації про контакти здійснюється не пізніше наступного дня після контакту з олігархами або їх представниками шляхом заповнення на офіційному вебсайті РНБО.

Обов’язок подання такої декларації про контакти поширюється на всіх, починаючи з Президента України, закінчуючи державними службовцями категорії “А”, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, військовослужбовців, правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєне вище спеціальне звання.

Порушення обов’язку подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності.

Стаття 9. Передбачає порядок прийняття рішення про виключення олігарха з Реєстру. Зокрема, рішення приймається у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону.

Ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного засобу масової інформації перейшов від особи, включеної в Реєстр, до пов’язаної з нею особи або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію у розумінні статті 10 цього Закону.

Рішення про виключення олігарха з Реєстру може бути також прийняте Радою національної безпеки і оборони України на підставі заяви особи, включеної в Реєстр, та поданих нею документів, відомостей, які підтверджують відсутність у неї ознак, вказаних у частині першій цієї статті.

Стаття 10 передбачає: що є «Бездоганна ділова репутація».

2. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку;

2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

3) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

5) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);

6) придбання (намір придбати) засобу масової інформації за ціною, яка є істотно нижчою від ринкової, або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим;

7) істотні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства про засоби масової інформації, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.

3. Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації затверджується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *