Порада дитячим письменникам-початківцям

– Чи можете ви наостанок дати якусь пораду дитячим письменникам-початківцям?

– Не знаю, правда це чи ні, але є історія про Джона Колтрейна та Майлса Дейвіса, які разом грали в середині 1950-х.

Колтрейну подобалося грати дуже довгі саксофонні соло, деякі з яких тривали більше півгодини. Майлс Дейвіс попросив його скоротити.

Колтрейн сказав: “Я не знаю, як”.

І Дейвіс відповів: “Вийми трубу з рота”.

Я завжди згадую цю історію, коли дивлюся на прекрасний розділ, який написав, і не можу й уявити, як прибрати з нього хоч одне слово. А потім я думаю: насправді все можу. Це не так складно.

Усі чернеткові варіанти моїх книг набагато довші, ніж потрібно. Я завжди урізаю їх дуже значно. Я великий шанувальник переписування, це дуже важливо. І я вважаю, що багатьом авторам не вистачає цього таланту.

Ще б я порадив красти папір з роботи. І не лише папір, а ще й картриджі з фарбою. Серйозно, я роками це робив, поки не зміг займатися цим як основною професією.

Я написав початок “Снікета”, поки працював на вмираючого. Я працював адміністративним помічником у Сіті Коледжі Сан-Франциско. У мої обов’язки входило відповідати на дзвінки мого боса та інформувати людей, якщо вони хотіли з ним поговорити, що він вмирає.

Він зумів прожити більше року, тож у результаті люди зовсім припинили дзвонити.

Нещодавно я зустрівся з андеґраундною письменницею (так вона себе називає), яка скаржилася на те, як дорого самостійно видаватись.

Я подумав, що якщо ти не знаєш, як вкрасти достатньо паперу, щоб безкоштовно надрукувати власні історії, і як просунути та покращити себе як письменника, ти не андеґраундний письменник.

Це моя порада. Те, що цього не вчать на курсах креативного письменства, є злочинним.

І нарешті: я не став би читати інтерв’ю з письменниками. Жоден із нас сам не знає, що робить. Можна більше навчитися, читаючи книгу, а не всі ці мляві поради від тих, хто їх створює.

Майк Сакс

з книги “Poking a Dead Frog: Conversations with Today’s Top Comedy Writers”