Романтизація шаленого кохання – насправді небезпечна пастка

На продовження дискусій про музику і про музичний успіх. Я цікавилась французьким шансоном, і ще кільканадцять років тому мене дивував гучний успіх Карли Бруні – тоді ще не першої леді Франції, а колишньої моделі зі скандальною репутацією і співачки-шансоньє. Після того як вона завершила модельну кар’єру і розпочала музичну, її перший альбом розійшовся у Франції астрономічними накладами. Я не могла зрозуміти: що вони всі в ній знаходять??

Карла переважно пише собі пісні сама, причому, як я можу судити з підрядників, у неї справді цікаві, осмислені тексти. Музика стильна. Але вокальних даних у неї… ну… трохи більш ніж нуль. Вона це компенсує як може: добрим слухом, елеґантною вимовою, сексуальним похрипуванням і придихами.

Карла з дуже багатої родини, її батько – бізнесмен і оперний композитор, два в одному. Мати – піаністка. З таким бекґраундом добра музична освіта їй була ґарантована. Однак слава до Карли прийшла насамперед як до моделі. З її розрізом очей її не назвеш класичною красунею, але шарм у ній, безперечно, є. Мені подобається фото, на якому вона трохи нагадує молоду Одрі Гепберн.

Ще до її одруження з французьким президентом Ніколя Саркозі вся Франція пліткувала про її любовне життя. В неї були романи з Міком Джаґґером і Еріком Клептоном. Та найгучнішою стала історія з тим самим Рафаелем Антовеном, якому присвячена чи не найвідоміша її пісня. Недоброзичливці твердять, що, перш ніж закрутити з ним роман, Карла була коханкою його… батька, заможного видавця Жан-Поля Антовена. А сам Рафаель, хоч і молодий, та був уже одружений з Жюстін Леві, дочкою французького публічного інтелектуала, медіазірки – Бернара-Анрі Леві (який, до речі, після повномасштабного російського вторгнення виступив на підтримку України). Леві був другом юності Антовена-старшого, і вони одружили своїх дітей у досить юному віці. А потім сталася Карла. Втім, сама Карла заявляє, що ні, з батьком Рафаеля вона просто товаришувала, а Рафаель і без неї планував розлучення з Жюстін.

Так чи інак, Рафаель покинув Жюстін (гарненьку, між іншим!) і зійшовся з Карлою. В Карли народився від нього син Орельєн. А Жюстін написала книжку під назвою “Нічого серйозного” (“Rien de Grave”), в якій, змінивши імена всіх персонажів, розповіла про свій шлюб і про той розпач, в який вона впала через зраду. Карлу вона там змальовує як хижачку. Ця книжка теж розійшлася величезними накладами, як і музичний альбом Карли Бруні. Достатньо буде сказати, що за продажами у Франції вона перевершила міжнародний бестселер тих років – “Код Да Вінчі” Дена Брауна. Цей успіх допоміг Жюстін не лише пережити особисту драму, а й вийти з тіні свого відомого батька – адже попервах у ній бачили просто дочку Бернара-Анрі Леві, і лише ця сповнена чесної саморефлексії книжка зробила її у сприйнятті французів самодостатньою авторкою.

Мені цікаво було б прочитати книжку Жюстін. Наразі читала тільки огляди і відгуки, і вони інтриґують. Судячи з усього, вона, бувши молодою дівчиною, щиро кохала свого такого самого юного чоловіка і багато чим жертвувала заради нього. Дуже любив свого сина і зраджений батько Жан-Поль Антовен: коли його друг Бернар-Анрі Леві дорікав йому, що він, теж маючи талант філософа, так і не написав жодного великого твору, той відповів, що його найкращий твір – це Рафаель. Батько не розірвав із сином стосунків навіть після того, як той зійшовся з Карлою. І лише після того, як автобіографічну книжку видав сам Рафаель – двадцятьма роками пізніше після початку історії з Карлою, – батько був настільки обурений тим, що він там понаписував, що публічно зрікся непутящого сина.

Зрештою, Рафаель із Карлою розсталися у 2007 році, після кількох років стосунків, і незабаром після цього весь світ познайомився з нею вже як з першою леді Франції.

Карла – суперечлива постать: епатажна в молодості, оповита скандалами, відверта апологетка полігамії, з віком вона стала дуже статечною дамою, яка бездоганно дотримується світського етикету. Як співачка вона зробила декілька елеґантних реверансів у бік ретро-естетики – заспівала кавери на відому кантрі-пісню “Stand By Your Man”, яку ненавидять феміністки, і на прекрасну “The Winner Takes It All” гурту “ABBA”. Це було сміливо з її боку, адже всі пам’ятають дзвінкий і сильний вокал Аґнети Фельтскуґ. Одні дорікають Карлі, що вона зіпсувала цю річ; інші дякують їй за її власну, ориґінальну версію і за сам жест поваги до класики.

Жюстін Леві, перехворівши на Рафаеля, завела нові стосунки, і вони, як писала вона сама, набагато здоровіші, ніж її дівчаче шалене кохання. Але є враження, що в її душі довго залишався присмак гіркоти. Зрештою, лише цьогоріч, у 2023-му, вона одружилася з чоловіком, який був поряд із нею всі ці роки, від якого вона народила двох дітей, – із режисером Патріком Міллем.

Цікаво, чи дійшла вона у своїй книжці висновку, що романтизація шаленого кохання, до якої нас підштовхує чи не вся наша популярна культура у вигляді пісень і кінофільмів, – насправді небезпечна пастка, яка багатьом коштує психічного здоров’я і успішного гармонійного життя?..

Іноді, читаючи про чергову любовну трагедію чи драму, я вигукую: от якби скасувати оце все ваше кохання, щоб воно не псувало людям доль! Кенсельнути, як кажуть нині. А залишити тільки дружбу і секс, ну, для тих, кому він потрібен сам по собі. Але мій друг заперечує: це те саме, що скасувати автівки на підставі того, що багато людей гине в ДТП. Або залишається скаліченими.

…Я переслуховую пісню “Raphaël” – із того самого мегапопулярного альбому – і ловлю себе на тому, що мені вже навіть не заважає відверто слабкий вокал Карли:

“Чотири приголосні і три голосні – це ім’я Рафаель.
Я шепочу його і кожна літера мене захоплює…
Нема насолоди, нема іскри, нема пустощів без Рафаеля,
Дні без нього тьмяні, а ночі ще нудніші.
Без турбот, без прелюдій, без обіцянок вічної вірності –
Тільки кохання в нашому ліжку, тільки наші життя в кольорах веселки, – Рафаель…”

Люцина Хворост

Фото: Torsten Silz/DPP/GlobalLookPress