У ЄС є можливість позбавити Угорщину права голосу на ключових голосуваннях

Якщо держава-член Євросоюзу не готова поділити солідарність та взаємну довіру спільноти, є лише одне правильне рішення: вийти з неї. Такий заклик опублікував на своїй сторінці у Facebook постпред Литві при ЄС Арнольдас Пранцкявічюс, прямо Угорщину не називаючи. Однак зазначив, що йдеться про несхвалення 50 млрд євро допомоги для України. Про відносини Брюсселя та Будапешта в етері телеканалу FREEДОМ розповів експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук.

Він зазначив, що Європейський Союз є досить неповоротким механізмом і справді обмежити можливості Угорщини впливати на рішення Європейського Союзу можна, але цей процес непростий та забюрократизований.

“У традиціях Європейського Союзу — шукати консенсусу. І в принципі ніколи не буває ситуації, коли саме одна країна ветує рішення. Якщо виникають розбіжності, то зазвичай між коаліціями. Угорщина створила прецедент, який дуже дратує багатьох у Європейському Союзі, насамперед і у самій Єврокомісії, і у великих країнах Європейського Союзу, Франції та Німеччині”, — зазначив Герасимчук.

Експерт розповів, що Європейський Союз має не лише пряник, але й батіг, і батіг цей полягає у можливості позбавити Угорщину права голосу на ключових голосуваннях.

“Передумови цього є. Угорщина неодноразово порушувала принципи Європейського Союзу, викладені в другій та шостій статтях договору про Європейський Союз. І саме це є передумовою для того, щоби обмежувати право голосу такої країни. Але процедура складна, і на якомусь етапі вимагає єдности всіх країн Європейського Союзу… Єдиний шанс, на який Орбан розраховує зараз, — те, що ніхто не запускатиме цю процедуру напередодні виборів до Європейського парламенту, а в другій половині наступного року після виборів до Європарламенту саме Угорщина буде головувати в Європейському Союзі”, — зазначив Герасимчук.

Він також додав, що жодна країна не може бути виключена з Європейського Союзу просто тому, що такої процедури не існує. Був прецедент із бреґзитом, але у випадку з бреґзитом країна сама виявила бажання вийти з Європейського Союзу.

“І ми пам’ятаємо, наскільки болючим був цей процес цивілізованого розлучення між Британією та Європейським Союзом. І очікувати, що Угорщина самостійно вирішить вийти з Європейського Союзу, було б дуже наївно”, — сказав експерт.

Нагадаємо, що країни Антанти – переможці Першої світової війни та розгромлена Угорщина уклали Тріанонський мирний договір, згідно з яким Угорщина втратила 63,2% свого населення та 2/3 своєї території, яку “розібрали” сусіди:

Румунія: Трансільванію та східний Банат.

Чехословаччина: Словаччину, Закарпаття (1945 року приєднано до УРСР).

Юґославія: Хорватію, Бачку і західний Банат.

Австрія: Бурґенланд.

У свідомості пересічного угорця капітуляція 1920 року асоціюється з найбільшою національною трагедією, а відродження імперії – велика фантомна мрія. “Ми, члени угорської нації, обіцяємо зберегти інтелектуальну та духовну єдність нашої нації, розірвану бурями минулого століття”, – одне з перших речень новітньої угорської конституції.

У сучасний герб країни включені середньовічні елементи — три зелені “угорські” гори Татри, Матра і Фатра, дві з яких “розібрані” сусідами. Партія “Фідес” Орбана експлуатує тему імперіалізму, а сам премʼєр-міністр полюбляє натягнути на себе символіку “Великої Угорщини”.

Угорщина очікує послаблення Європи та зміцнення Китаю; Орбан вважає ліберальну демократію руйнівною, бо корупція, секс і моральна деґрадація, мовляв, розвалюють США і, відповідно, Західну Європу. Натомість Будапешт сповідує “неліберальну демократію” і зізнається: на Сході йому комфортніше, ніж у Брюсселі.

У жовтні 2023 року, коли світ намагався вгамувати Пекін та Москву, Орбан полетів на пекінський форум “Один пояс, один шлях”, де розшаркувався перед Сі та Путіним. Головний меседж – побудова спільного майбутнього.

Угорщина купує московитську нафту та газ, Росатом 2014 року будує АЕС в Угорщині. Під виглядом банку в Будапешті було відкрито штаб-квартиру рашистської розвідки. Орбан є адвокатом аґресивної політики Кремля і, логічно, гальмує євроінтеґрацію України.

Українські спецслужби повідомляли, що Угорщина знала про майбутній повномасштабний напад Московії на Україну і навіть планувала анексувати частину української території. Ця гіпотеза опосередковано підтверджується тим, що напередодні широкомасштабного вторгнення — 1 лютого 2022 року — Орбан прилітав до Путіна.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з иншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини вже тоді почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла зміни в закон про освіту, відтермінувала дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеґраційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв стверджував про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

“Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – вважає Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття…”

Потяг Угорщини до Сходу експерти пояснюють етнічною схожістю. Пращури угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, угорська споріднена з хантийською та мансійською мовами, великий вплив на неї мали тюркські та іранські мови. Тому зовнішньополітичною стратегією Орбана є туранізм, що виник у XIX столітті в Московії та Австро-Угорщині та ґрунтується на спільному походженні тюркських, монгольських та инших алтайських народів.

Сьогодні Будапешт де-факто виконує функцію аґента впливу ревізіоністського Сходу в ЄС, блокує вступ Швеції в НАТО та допомогу Україні.

На світлині: хода неонацистів у Будапешті (фото AlJazeera)