Поштовхом для фільмування картини стала війна, – Юлія Сак

2-го жовтня 2024-го року в київському Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відбудеться прем’єра фільму Юлії Сак і Ольги Тичини-Яновської «Україна – храм мого серця».

Напередодні цієї події ми поспілкувалися з акторкою, режисеркою, композиторкою і письменницею Юлією Сак про фільм та її творчість:

– Пані Юліє, розкажіть, будь ласка, про роботу над Вашим новим фільмом.

– Це наш дев’ятий художній фільм. Авторський художній повнометражний фільм Юлії Сак і Ольги Тичини-Яновської «Україна – храм мого серця». Хронометраж 1 г. 40 хвилин. Зйомки відбувалися в Києві, Гатному, Ірпені. Розпочалося фільмування наприкінці квітня 2023-го року. Останній знімальний день був теж у квітні, але 2024-го року. 31 липня 2023-го р. дуже спекотного дня ми знімали новий рік з ялинкою. Знімати фільм було цікаво! Ми працювали з акторами і талановитими дітками. Не одразу могли знайти дівчинку на роль племінниці моєї героїні, у якої гине мама. Це складна психологічна роль. Але, коли ми знайшли цю дівчинку, то наша Полінка Турцевич виявилася справжнім дарунком! Ще цікаво те, що дівчинку в фільмі ми назвали – Поліна. І знайшли на роль Поліну. Господь, як і завжди, нам допомагав у всьому в роботі над фільмом.

На цій картині я не тільки працюю як актриса, режисер, монтажер, звукорежисер, оператор, а ще і як сценарист і композитор. Музику я писала з дитинства, перше своє лавреатство отримала у 9 років саме на конкурсі юних композиторів. У 11 років я написала балет «Дівчинка з сірниками» на 45 хвилин. Тепер думаю про те, що балет треба аранжувати. Відтак я залишила музику і почала займатися іншими напрямами діяльности. А от цей фільм підштовхнув мене знову повернутися до музики. Музична партитура для фільму – 35 хвилин. Аранжувати музику допоміг мені Іван Давиденко (Ian Zalman). Вперше я працювала з аранжувальником. Спочатку легко це не було. Треба було зрозуміти специфіку роботи. А далі робота пішла!

– Про які події розповідає фільм «Україна – храм мого серця»?

– Це психологічна стрічка, яка розкриває життя та стан душі людей, які переживають в тилу з перших днів – 24.02.2022 р. російську агресію проти України.
У фільмі художньо переплітаються образи минулого (починаючи з Київської Руси) і сучасності.
Деякі сцени відзнято за реальними подіями. Використано документальні кадри.

– Що стало поштовхом для зйомок цієї картини?

– Війна. Той біль і жах, який я пережила після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку у мене був шок, я думала, що життя закінчилося. Свій стан жахливо згадувати. А далі, коли я трохи повернулася до тями, до мене прийшов сюжет для нового фільму. Можу сказати, що сценарій для фільму було створено більше мною, ніж мамою.

– Розкажіть трохи про історію Вашого роду.

– У нас 8 національностей. Головна лінія – саксонська. Фон Остен Сакени. Німці, поляки, чехи, українці, грузини, італійці. Тато мій єврей. Дідусь по лінії мами – родич Павла Тичини.

– Ви зняли чимало фільмів, а які з них Вам самій здаються найцікавішими?

– Звісно, я люблю всі свої фільми. Найбільш масштабна робота – це повнометражний фільм про М. Гоголя (1 г. 30 хвилин). В цьому проєкті ми показали останній місяць життя Гоголя, екранізували частково декілька його творів. Також я дуже люблю короткометражний художній фільм про Віру Холодну. Цей фільм входить до повнометражного циклу фільмів «Великі жінки». Віра Холодна моя улюблена актриса, я відчуваю нашу схожість і дуже люблю втілювати її образ в мистецтві. У мене є вистава про неї, і фільм. Ще можу відзначити фільм про Сковороду. Він насичений духовністю, природньою гармонією.

– Які концертні програми плануєте найближчим часом?

– Найближчим часом планую багато показів нашого нового фільму. Зараз закінчую монтаж, і зайнята постійно цим проєктом. Звісно, сольних виступів у мене з нового сезону теж буде багато, але перевага саме фільму.

– Розкажіть про Ваші книги. Чи продовжуєте зараз дослідження на тему геніальности?

– У мене видано 6 поетичних збірок. Три збірки вийшли під час повномасштабного вторгнення. Одна з них у Німеччині. Вже за 2024 рік у мене народилося дуже багато нових віршів. Думаю, що незабаром вийде сьома збірка поезії. Темою, пов’язаною з феноменом геніальности почала займатися давно, займаюся і буду займатися далі. Це справа життя. У книзі я пишу, як можна відрізнити генія від великого, як можна розпізнати генія, навіть у нереалізованій людині. Зараз я ще створюю каталог геніїв, яких знаю. Відкриваю для себе нових геніїв. Розумію, що відкривати таких людей буду все життя. На жаль, усіх геніїв зібрати не зможу, тому що багато є невідомих чи маловідомих. Хочу створити максимально чесний каталог, де будуть тільки генії, а не інші люди (навіть великі), яких хтось називає геніями.

– З ким із композиторів і музикантів вам найбільше подобається працювати?

– Прекрасна музика у Олега Разумовського. Його музика звучить у декількох наших фільмах. А якщо не про фільми, то я з радістю працюю в своїх концертних програмах з дуже талановитими і прекрасними музикантами, співаками. Більше всього подобається працювати з заслуженими артистами України, солістами київської опери і будинку органної та камерної музики – Марією Ліпінською, Ганною Бубновою, Ігором Іщаком, Дмитром Агеєвим. Також чудова у нас співпраця з сесійним гітаристом – Костянтином Карачуном.

– Ваша мама Ольга Тичина-Яновська готувала Вас з дитинства до сценічного шляху?

– Мама готувала. Та головне, я сама відчувала свій талант і ніколи не уявляла свій шлях без мистецтва. У мене взагалі по лінії мами дуже творча родина, і це мені передалося генетично. Так, з дитинства мама і бабуся (мамина мама) багато чому мене навчали і розкривали ще більше мої таланти. Наприклад, засинала я в дитинстві тільки під класичну музику. У 6 років написала поліфонію «Годинник». У 4 роки сказала, що буду співачкою, або актрисою. І от так усе життя.

Спілкувалася Анна Лобановська, мистецтвознавець

Біографічна довідка:

Юлія Сак – заслужена артистка естрадного мистецтва України, актриса, кінорежисер, режисер монтажу, поетеса, художниця, танцівниця. Автор та ведуча програм «Божий дар» та програми для талановитих дітей «Вундеркінд клуб». Засновниця онлайн телебачення «Зірка Фенікса ТV». Володарка Гран-Прі на багатьох театральних і літературних конкурсах. Гран – прі в Болгарії на фестивалі «Слов’янська казка» за виконання головної жіночої ролі у фільмі Валерія Степаняна – Григоренко «Розбите серце». Юлія Сак нагороджена орденами Св. Анни 1-го ступеня, Св. Миколая, Св. Варвари, св. Софії, Золотий меценат, Королеви Анни, орденом Пошани, «Культурна Дипломатія», орденом «Берегиня України». Лавреат Українсько-казахстанської премії, та літературних премії «Гілка Золотого каштану», “Івана Нечуя-Левицького”. Лавреат премії ім. Григорія Сковороди від Українського фонду культури за авторський художній фільм, присвячений Г. Сковороді “Світ ловив мене, але не спіймав”. Має відзнаки «Золоте перо», «За служіння мистецтву», відзнаки третього і другого ступеню від Верховної Ради. Рейтинги: «ТОП 100 успішних українців», «Золотий фонд Нації», “Найкраща Українка в професії”. Входить до книги рекордів України: «Найдовший хронометраж мульті-монофільмів, знятих без зовнішнього фінансування. Хронометраж – 222 хвилини. Автор – Юлія Сак». За визначні заслуги перед Україною, високі професійні досягнення, вагому громадську діяльність і благородні справи, здійснені на благо Народу і Держави, Юлія Сак нагороджена «Орденом Чести» та удостоєна титулу «Велика українка». Отримала головний Гран-прі України – «золоту пектораль» у номінації «Людина, яка зробила світ кращим». Юлія Сак працює за сольним проєктом у творчому тандемі з режисером Ольгою Тичиною-Яновською на сценах Будинку Актора, Театру «Сузір’я». В її творчому доробку десять моновистав. Про актрису Юлію Сак відзнято сім документальних фільмів. Юлія Сак займається науковою діяльністю, пов’язаною з феноменом геніальности. Видала п’ять збірок віршів, а також книгу «Як розпізнати генія». Юлія Сак показує благодійні вистави і концерти дітям-інвалідам, воїнам, людям літнього віку. Об’їздила з гастролями всю Україну і ближнє зарубіжжя. З 2015 року Юлія Сак з командою однодумців почали знімати авторські художні фільми. На сьогодні відзнято 12 короткометражних і повнометражних художніх фільмів.