Хто ті люди, яких підозрюють у вбивстві Шеремета
З дня вбивства Павла Шеремета минуло три з половиною роки. Майже увесь цей час слідство мовчало.
12 грудня поліція затримала двох підозрюваних. На другу групу підозрюваних вийшли, розслідуючи інші злочини: підрив ЛЕП на Чонгарі та замах на мешканця Івано-Франківської області. За словами правоохоронців, вони проаналізували усі вибухи в Україні і звернули увагу на схожі риси.
На сьогодні слідство підозрює у вбивстві щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків, відомих за позивними Буча та Пума. Обшуки у підозрюваних тривали і під час проведення брифінгу.
“Українська правда” проаналізувала біографії підозрюваних та факти, що були оприлюднені правоохоронцями.
П’ятеро підозрюваних у справі Павла Шеремета. Хто вони?
Андрій Антоненко
Версія слідства: нібито брав участь у закладанні вибухівки під автомобіль Шеремета. Саме Антоненко, за словами поліції, був тим чоловіком, якого зафіксували камери спостереження. Він супроводжував жінку, яка безпосередньо підклала пристрій під автівку журналіста.
Слідство стверджує, що Антоненко і вбивця – одна людина, посилаючись на результати експертизи, в тому числі його ходи.
У матеріалах справи, деталі яких у мережу виклали друзі Антоненка, йдеться, що чоловік “захопився ультранаціоналістичними ідеями, культивував величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнув зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості”.
У ніч перед вчиненням вбивства до самого ранку телефони Антоненка були вимкнені. У той час він кульгав, бо переніс операцію через варикоз. Кілер на відеозаписах теж кульгав.
Хто такий:
48-річний киянин Андрій Антоненко – досить відома у патріотичних і добровольчих колах особа.
Він професійний рок-музикант і співак, має профільну освіту і на сцені вже три десятки років. З кінця 80-х грав у кількох гуртах, зокрема ADEM і DAZ Machine. У 2003 році заснував гурт Riffmaster як свій авторський проект. Крім Антоненка у гурті грають ще два гітаристи.
У 2014 році Riffmaster разом із лідером гурту “Тартак” Сашком Положинським записали військову пісню “Земля”. Антоненко розповідав, що написати пісню на підтримку захисників його попросили в Міноборони.
З того часу Положинський з Riffmaster неодноразово виступали разом, Антоненко періодично співав для військових і добровольців, їздив на фронт, давав благодійні концерти.
У 2017 році гурт презентував пісню “Тихо прийшов, тихо пішов”. У мережі її назвали неофіційним гімном воїнів підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Військове телебачення навіть зняло кліп, який поширювало офіційне командування ООС.
Пісню присвятили спецпризначенцям, з якими товаришував і співпрацював Антоненко. Про це розповідав сам музикант:
“Корінь цих відносин лежить з 2015 року. Коли ми вперше із Сашком Положинським виїхали в тур на фронт, під ДАП. Але до цього завітали ще тоді в Кіровоград, 3 полк. І саме звідти пішла дружба із спецпризначенцями. Неофіційна співпраця, яка за півтори роки переросла в пісню”.
Того ж 2017 року Антоненко і сам пішов у спецпризначенці, підписавши контракт зі Збройними силами, називаючи це “логічним продовженням того, що почалось 2015 року”. На фронті чоловік взяв позивний “Riffmaster”.
У дні, коли готували вбивство Шеремета, Антоненко був у Києві, а наступного дня після вибуху давав концерт. Однак вже 23 липня (за 3 дні) він виклав фото з фронту із локацією “Авдіївка”.
Антоненко – активний користувач Facebook, але на його сторінці вдалось знайти лише одну згадку про Шеремета. Вже у грудні цього року чоловік, нічого не дописавши від себе, опублікував новину про затриманого раніше Владислава Грищенка, який заявив, що його шантажували і вимагали визнати провину у вбивстві журналіста. У 2016 році, коли вся країна обговорювала вибух у центрі столиці, Антоненко про нього нічого не писав.
Слідство звертає увагу на адресу Антоненка на вулиці Олеся Гончара. Його будинок розташований за 10 хвилин пішки від будинку Шеремета і приблизно на такій же відстані від місця, де вбивць востаннє зафіксували камери. Всі ці три точки розташовані у межах 3 кварталів.
Люди, які знають Антоненка особисто, сумніваються в тому, що він може бути причетний до вбивства, що мало дестабілізувати ситуацію в країні. “Він чудово знав, хто такий Шеремет, і точно не міг вважати його ворогом, якщо говорити про мотиви вчинку”, – каже співрозмовник УП.
Юлія Кузьменко
Версія слідства: нібито закладала вибухівку під автівку Шеремета. Встановили це, в тому числі, за допомогою зразків ходи Кузьменко, які порівняли з відеозаписами, що зафіксували вбивць Шеремета.
Не користувалася телефоном у період перед вбивством, що, за словами поліції, нехарактерно для неї.
Хто така:
“Завжди пам’ятати про те, що найбільш темний час – перед світанком і навіть чорна смуга може стати злітною”. Так рік тому охарактеризувала свою “формулу успіху” друга підозрювана, Юлія Кузьменко, коли журнал “Фокус” записав її до 100 найбільш впливових жінок України.
Юлія Кузьменко – 40-річна лікар-хірург і волонтер. Вона працює у Центрі дитячої кардіографії та кардіохірургії, де очолює відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії. Має ступінь кандидата медичних наук та пише докторську дисертацію.
У 2013 році Кузьменко пішла на Майдан волонтером-медиком. З початку війни жінка допомагає військовим, мешканцям Донбасу і родинам загиблих.
Знайомі Кузьменко, з якими спілкувалася “Українська правда”, говорять про неї як про високопрофесійного спеціаліста, яка довгий час була волонтером на фронті. “Поки що все, що було оприлюднено на брифінгу, не вкладається в голові і схоже на маячню”, – поділився враженнями один із знайомих Кузьменко.
У 2014 році волонтерка балотувалась до Київради за списком “Нової сили” (лідер – Юрій Збітнєв), яка зрештою у міський парламент не пройшла.
Вона багато постить у соцмережах, коментуючи найрізноманітніші події в країні. 20 липня 2016 року вона написала про вбивство Павла Шеремета, згадавши убивства Георгія Гонгадзе та Олеся Бузини:
…”Уже тогда надо было искать ту циничную тварь, устроившую охоту на прессу… Не важно, что писал, важен факт громкого убийства – отрезать голову, расстрелять во дворе, взорвать машину. Нарочитость – факсимиле этих преступлений, вопрос не в личности жертв, хоть это и цинично. ИМХО”.
Зараз цього посту на сторінці Кузьменко вже немає. Як і Антоненко, вона запостила новину про те, що Владислав Грищенко заявив про тиск.
Того дня, коли вбили Павла Шеремета, Кузьменко, судячи з соцмереж, була у відпустці, в Києві. А 21 липня ходила на концерт Андрія Антоненка.
Пізніше волонтерка теж поїхала зі столиці, але, ймовірно, не одразу – фото з локацією в іншій області вона виклала лише 30 липня 2016 року.
Після арешту подружжя Грищенків, Юлія Кузьменко хоч і не була у складі найбільш активних і публічних їхніх захисників, але ходила до АТОвців на суди.
Кузьменко виховує сина, з його батьком розлучена. Вона мешкає у Києві, а у соцмережах називала рідним містом Артемівськ на Донеччині. Звідти ж родом її мати.
Слідство звертає увагу, що протягом останніх чотирьох років, займаючись волонтерством, Кузьменко придбала будинок та елітне авто. Щоправда, поліція не уточнює, який офіційний дохід має лікарка і які статки у її батьків.
Інформацію про родину Калінкіних (дівоче прізвище Юлії Кузьменко) у мережі майже не знайти. Однак на чоловіка, який, ймовірно, є її батьком, записаний нерядовий бізнес. Леонід Калінкін (по батькові Кузьменко – Леонідівна) був прописаний в одній квартирі з підозрюваною у вбивстві і значиться єдиним власником компанії “Ердгаз”, що займається постачанням газу, та співвласником столичного бізнес-центру “Павлівський”.
Яна Дугарь
Версія слідства: нібито фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета за кілька днів до вбивства. Поліція називає її “розвідницею”.
На записах телефонних розмов Дугарь розповідала знайомим про обшуки, які, на радість для дівчини, пройшли не за її місцем проживання, а за місцем прописки:
“Якщо вони, не дай Бог, зайшли до мене в квартиру, де я знімаю, там де в мене лежить сім телефонів… Плюс три книжки по саперській справі. І плюс повністю набір реально сапера”.
Хто така:
Дугарь – 26-річна учасниця АТО з Дніпропетровської області. Вона навчалась на медичному факультеті у Полтаві. У 2015 році потрапила на службу через військкомат у Старому Самборі.
На фронті була медсестрою парашутно-десантного батальйону.
За участь у бойових діях Дугарь отримала декілька нагород, серед яких “За мужність” ІІІ ступеня та медаль “За оборону Авдіївки”.
Подружжя Грищенків: Пума і Буча
Версія слідства: Владислав Грищенко як професійний сапер нібито зробив вибухівку. Як для вбивства Шеремета, так і для іншого злочину. Ці два пристрої були майже ідентичними. На одному з них, який готували не для вбивства Шеремета, знайшли ДНК Владислава та його дружини Інни.
Телефони Грищенків 12-20 липня 2016 року знаходились у Дніпрі – сам там
Хто такі:
Про ще двох АТОвців, які можуть фігурувати у справі Шеремета, УП вже писала. Їм не оголошували підозри, і офіційно слідство не підтверджувало, що перевіряє їхню причетність до вбивства. Однак у листопаді УП про це дізналась з власних джерел.
Йдеться про подружжя добровольців Грищенків: Владислава (Бучу), затриманого у вересні, та Інну (Пуму), затриману на початку листопада. Їх підозрюють у спробі іншого вбивства, яке так і не відбулось. Подружжя разом із другом, теж АТОвцем, влітку 2018 року нібито зробило і підклало вибухівку під автівку івано-франківського кримінального авторитета.
Читайте також: Буча та Пума. Як арешт добровольців може бути пов’язаний зі справою Шеремета
Зараз Бучі і Пумі інкримінують незаконне зберігання зброї та “замах на вбивство” в івано-франківській справі – так правоохоронці кваліфікують злочин, який не стався з причин, що не залежали від злочинців. Наразі слідство ще триває.
Владислав Грищенко має 7 судимостей, з яких принаймні 5, станом на 2016 рік, були непогашені. Тобто чоловік неодноразово йшов на розбої, грабежі та побиття до того, як строки попередньої судимості спливуть.
Інна Грищенко, за даними поліції, за час АТО придбала декілька квартир та автівок.
Подружжя заперечує свою причетність до злочину, а на засідання судів зазвичай приходять кілька десятків друзів і знайомих. Вони кажуть про політичне переслідування бійців АТО та емоційно реагують на інформацію про те, що Грищенки можуть фігурувати у справі Шеремета.
За словами друзів АТОвців, у дні вбивства Буча був на фронті, а Пума – у госпіталі.
Нещодавно Буча заявив, що слідство пропонувало йому “взяти на себе” справу Шеремета та ще кілька резонансних вбивств. На прохання УП прокоментувати це слідчі не відреагували.
Пума у суді говорила журналістам, що про свою можливу причетність до справи Шеремета вона дізналась від слідства після затримання. Однак, як свідчать записи розмов, оприлюднені поліцією, Інна Грищенко ще в жовтні розповідала знайомим, що “цю тему (замах на Івано-Франківщині – УП) намагаються ще й зі вбивством Шеремета пов’язати”.
Іван Вакуленко
Версія слідства: Івана Вакуленка на псевдо “Пістолет” правоохоронці пов’язували з родиною Грищенків ще у справі замаху на кримінального авторитета на Івано-Франківщині.
Молекулярна експертиза підтвердила, що саме Вакуленко на авто возив подружжя Грищенків для здійснення замаху в Косові. Прокуратура називає навіть точний держномер орендованого авто марки “Фольксваген Джетта” та приблизний час, коли компанія виїхала з Києва.
Вакуленко, або громадянин В., як його офіційно називають правоохоронці, також був першим, кого викликали на допит як свідка у справі вбивства Шеремета.
На оприлюднених правоохоронцями розмовах чутно, як Вакуленко дзвонить Грищенко, щоб розповісти про виклик на допит. На що жінка реагує холодно, так, начебто це не стало для неї новиною: “Я счастлива за тебя. Бери адвоката и иди”. Прізвище Шеремета ні в кого подиву не викликає.
А вже під час пошуків Вакуленка, коли той зник і не відповідав на дзвінки, у телефонних розмовах Грищенко непокоїться за те, щоб чоловік не розбовкав зайвого:
“Нам нужно беречь его, как зеницу ока. Чтоб он не начудил и не на*издел. Я начинаю реально стрематься“.
Найближчими днями після виклику чоловіка знайшли мертвим, з вогнепальним пораненням у голову.
Правоохоронці кваліфікували загибель Вакуленка як самогубство – він застрелився з мисливської рушниці.
Як констатують слідчі, зникнення та загибель напарника вивела з рівноваги родину Грищенків та їхніх друзів. Вони почали активно передзвонюватися та обговорювати проблему, але не завжди в контексті хвилювання за долю товариша.
Це і стало сигналом для правоохоронців.
З тих самих розмов видається, що подружжя сприймає новину про загибель Пістолета з полегшенням:
“У меня ощущение, что все складывается так, как нам надо. У меня с момента Ваниной пропажи появилось ощущение, что у нас все будет не просто хорошо, а о*уенно“.
Відповідаючи на запитання чоловіка, чому Вакуленко вкоротив собі віку, Грищенко пояснює це тим, що він “не вивіз ще й справу Шеремета”.
Хто такий:
Про Івана Вакуленка публічної інформації небагато. Відомо, що він ветеран АТО, секретар спілки ветеранів АТО Деснянського району Києва, засновник громадської організації “Ветеранський рух України”.
Товариш подружжя Грищенків, якого також підозрювали у замаху на вбивство місцевого авторитета у місті Косів на Івано-Франківщині.
Петро Киян
Версія слідства: У слідстві він проходить як “громадянин К “Електрик”. Киян – не підозрюваний у справі Шеремета. Однак завдяки тому, що він “засвітився” в іншому злочині, підриві ЛЕП на Чонгарі, слідство і вийшло на групу його друзів.
За словами поліції, під час обшуку та затримання Владислава Грищенка саме Киян приїхав за його автомобілем. Таким чином було встановлено зв’язок між чоловіками.
“Слідчим стало зрозуміло, що ці групи, які окремо досліджувались, знаходились у різних томах, мають спільну групу. Тому акцент був зроблений ще більший. І ми почали ретельніше вивчати всі обставини, життєві шляхи і минуле цієї групи”, – йшлося під час брифінгу Нацполіції.
Хто такий:
33-річний уродженець Тернопільської області, нинішній цивільний чоловік Юлії Кузьменко.
Киян був учасником Самооборони Майдану, воював в АТО. Про нього відомо небагато.
Правоохоронці характеризують Кияна як людину, яка володіє навичками оперативної роботи та неодноразово їх застосовувала, аби слідство не отримало необхідну інформацію.
Слідство наводить телефонну розмову Громадянина К. з Владом Грищенком, з якої виходить, що він знаходиться на межі і “подумує піти і застрелитися”, бо не бачить сенсу далі жити, адже “стільки всього начудив”.
Грищенко його відмовляє: “Ви що там, подуріли?! Ваня (Вакуленко), ти …”
***
Факти, озвучені слідством, можна назвати шокуючими. Звісно, вони можуть викликати недовіру з боку суспільства. І тому однією із перших почала лунати версія щодо дискредитації добровольчого руху.
Ми сподіваємося, що керівництво правоохоронних органів усвідомлює відповідальність і зважило всі за і проти перед оприлюдненням інформації. І розуміє всі наслідки у випадку, якщо нові факти виявляться збігом обставин.
Зі свого боку редакція “Української правди” ретельно та детально проаналізує інформацію, що була озвучена слідчою групою.
