Кияни обрали мера, а він обрав російських олігархів

Міський голова Києва Віталій Кличко не вважає проблемою присутність у наглядові раді Центру “Бабин Яр” пов’язаних з РФ бізнесменів Павла Фукса, Михайла Фрідмана, Германа Хана і Рональда Лаудера, та не вважає російський паспорт “чорною міткою” для участі в меморіальному проєкті в Бабиному Яру. Також мер не заперечує проти реалізації цього проєкту російським продюсером Іллею Хржановським, який через фільм “Дау” був пов’язаний із російським неонацистом “Тесаком” (Максимом Марцинкевичем).

Як передає “Новинарня“, такі позиції Віталій Кличко озвучив 11 лютого в Київраді, на нараді із фракціями “Голос” і Батьківщина”, схиляючи їх проголосувати за надання Центру Голокосту “Бабин Яр” трьох земельних ділянок для облаштування меморіального комплексу, як його бачить художній керівник Хржановський.

Наразі це голосування вирішили відкласти через нестачу голосів. Проти виступають переважні частини фракцій “Європейська солідарність”, “Голос” і “Батьківщина”.

У “Голосі” стверджують, що Кличко “ламав” фракцію для позитивного голосування.

“Новинарні” надали розшифровку дискусії з цього питання.

Волонтерка Аліна Михайлова (“Голос”) зокрема сказала: “Я є учасником російсько-української війни, я чотири роки була в добровольчому підрозділі медиком, і я тут виступаю не тільки як депутат Київради, а як людина, яка все ж таки мала чотири роки безпосереденій контакт з росіянами. І це є проєкт громади Києва, який не підтримує громада. Ми говоримо про якісь маніпулювання. Чи не є маніпулюванням задля згладження кутів про відвертих росіян у цьому проекті розказувати про впливових якихось авторитетних міжнародних спонсорів підтримки цього проєкту? В проєкті все класно, проєкт має бути. Але без росіян…
Ми маємо в першу чергу ставитися з повагою до єврейського народу, цієї трагедії, але пам’ятати, що йде сьомий рік війна, і ми маємо в пріоритет ставити свої національні безпекові питання. А це тупо згладження кутів з росіянами, ми їх сюди запрошуємо – людей, які сім років вбивають наших українців, моїх побратимів на фронті.
І питання по Хржановському. Те, що людина, яка вела проект “Дау”, зараз є в проєкті Бабин Яр. Ця людина пересилала вінок від проекту “Дау” Тесаку. Тесак – це росіянин, неонацист, який приїжджав в російську Думу, зігував, вигукував привітання нацистські. І сьогодні він (Хржановський) веде проєкт по Бабиному Яру. Це маразм.
В мене є до вас ще питання з приводу Фукса. Фукс у наглядовій раді [центру “Бабин Яр”] і Фукс був спонсором “русской весни”. Гроші, які ми беремо у росіян, прикривають кимсь дуже авторитетним. Це не та історія, яка має бути сьогодні в Бабиному Яру”.

Звертаючись до мера, депутати також нагадали, що раніше багато українських мистців і громадських діячів виступили проти концепції меморіалу, яку пропонує росіянин Хржановський.

Міський голова Віталій Кличко, переконуючи депутатів, сказав зокрема таке:

– Друзі, дякую вам, що ви знайшли час. Дійсно в нас проблема, в тому що ці питання задаються, в нас проблема була в комунікації про Бабин Яр, яка була програна тим людям, які виступають неконстуктивно, які маніпулятивно зараз почали розганяти інформацію відносно того, що цей проєкт виключно з російським корінням, що його “приватизують” і він буде таким російським рупором у таких тонких речах…

Дуже коротка історія. Щоб всі розуміли. У 2015 році я як мер тоді обрався, і для мене було пріоритетом – ключові напрямки розвитку нашого міста. І один із них, так випадково сталося, в Інтерсіті у Львів познайомився, мене запросили, я вперше був в музеї. Дуже був вражений, і там згадувався Бабин Яр. Потім через деякий час був в Вашингтоні також в музеї Голокосту, де також зробили екскурсію і також згадували Бабин Яр. І відверто хочу сказати, що і в Нью-Йорку, і в Тель-Авіві таких масових розстрілів не було – а такі музеї є. Навіть є [меморіали й музеї Голокосту] в європейських країнах, які напряму не мають відношення до таких подій.

У Бабиному Яру гуляють собаки, жарять шашлики, і нічого не було. Я тоді виступив ініціатором, ми знайшли кошти, концепт, майданчик, поспілкувались зі спільнотою. (…) На власний розсуд це не потрібно робити, це комплексний підхід, і потрібно залучати не тільки єврейську спільноту – громадськість, іноземних фахівців. Це величезний обсяг. І розуміючи, що Київ не потягне, я маю на увазі мерію, придумав залучити людей, перш питання фінансів. Я проговорив це питання з Пінчуком, він погодився, потім поговорив з деякими ще бізнесменами, такими великими, як Пінчук, в Києві, теж погодив. А потім Пінчук мені порадив: дивись, є багато людей, які приймають рішення для єврейської громади, які дійсно можуть фінансово допомогти, мають відношення до єврейської громади, до України.

Після цієї розмови я, по-перше, поїхав наш помічник, керуючий… Щаранський (Натан Щаранський – дисидент і політв’язень в СРСР 1977-1986 років, правозахисник, міністр і віцепрем’єр-міністр в урядах Ізраїлю 1996-2006 років, очільник Єврейської агенції у 2009-2018 роках, уродженець Донецька, тепер – член наглядової ради Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”), поговорив, він відомий дисидент, він ще зверхньо до цього питання віднісся. Долучили громади, і ми розуміємо, що великий обсяг робіт, які потрібно фінансувати.

Після розмов я злітав особисто в Лондон, де живе [російський бізнесмен, співзасновник консорціуму “Альфа-груп” Михайло] Фрідман, людина яка джаз-фестивалі проводить, озвучив цю ідею, він там довгий час думав, потім повернувся з відповіддю, що така ідея непогана, але потрібно зруйнувати плани, що були, і знову підійти, що це буде міжнародний проєкт, до якого потрібно залучити всіх представників – Ізраїль, Німеччина, США. Таким чином почалась робота з розробки концепту.

Після цього вже пішли [до наглядової ради центру “Бабин Яр”] і Щаранський, і Лаудер, і [колишній сенатор від штату Коннектикут] Джо Ліберман, [міністр закордонних справ і віцеканцлер Німеччини у 1998-2005 роках] Йошка Фішер, такі авторитетні люди у всьому світі. Переконаний, що спочатку потрібно було почати цей процес, і потім можна це питання, щоб це ні в якому разі не був “приватизований”, щоб не хтось це зробив, а зробила громада і почалась робота з розробки цього концепту.

Тобто почалась робота більш системна, і спочатку ті, хто був поставив хрест, почали знову.

Для концепту потрібна людина, яка внесе креатив. В ході дискусій, я не буду розказувати, скільки “людиногодин” було потрачено, скільки фінансів було потрачено за цей час, дуже такі ключові дискусії до сьогоднішнього дня.

Що стосується концепту – я можу сказати, що цей проєкт має мету: долучити всіх небайдужих, і ні в якому разі щоб Бабин Яр не був приватизований завдяки комусь з олігархів – Пінчуку, Фрідману чи комусь иншому.

Абслютно відкрито була зроблена громадська рада, була зроблена конструктивна рада, була зроблена наукова рада. Якщо потрібно, хлопці можуть зробити більш системно до цього концепту Бабин Яр.

Більш того, дуже добре, я от розумію, що це може політичний якийсь там вплив. Добре. Дуже погано, що центральна влада проти цього. Пройшли переговори з Зеленським, і від Кабінету Міністрів, від АП також залежить, від Міністерства культури багато залежить, від багатьох складових багато залежить, і всі вже долучились до цього.

Я дуже не хотів би, і це не повинно бути політичним проєктом. Це перше. По-друге, ні в якому разі не повинно бути якоїсь людини, яка каже: “Це мій проєкт!” Це проєкт громади міста Києва в першу чергу і всіх небайдужих, і української спільноти, і міжнародної спільноти. Але почалась маніпулятивна, переконаний в тому з точки зору роботи, медійна [кампанія], і це була помилка. “Що там росіяни це роблять, і просування російського світу на Україні”.

Я можу сказати що до [наглядової] ради входить також [музикант, екснардеп від “Голосу” Святослав] Вакарчук. Проросійський? Великі сумніви. Мій брат також із самого початку входить до ради. Проросійський? Ні. По мені – я вже говорити не буду, позиція зрозуміла всім і чітко.

Але розумію, що там деякі люди з єврейським корінням із походженням з України, вибачте, будь ласка, а паспорти – один із цих паспортів також російський, можна перекручувати і багато речей.

Велика помилка сталась, тому що такі зустрічі повинні бути не на п’ять хвилин, а безпосередньо зробити презентацію, представити весь проєкт і ключові кроки, щоб всім зрозуміло було, що це. Якщо люди не розуміються, вони спираються на інформацію, яка ходить-гуляє в інформаційному просторі, і ми розуміємо, настільки дуже часто різні маніпуляції.

Я переконаний, що Музей Бабиного (Кличко постійно каже: “Бабій”, “Бабйого” – Ред.) Яру повинен бути. І там повинен зроблений меморіал, і залишитись зелена зона, але з мінімальним втручанням повинна залишитись. Я хотів би, щоб ні в якому разі не пішло, в нас там чи є, чи нема голосів – я переконаний, що повинна бути переважна кількість голосів, всіх небайдужих до цієї проблеми.

…Це український проєкт, київський проєкт. Щодо фінансування, кожен може долучитись. Так сталось, що люди які мають фінансовий важіль, взяли на себе відповідальність за цей проєкт.

Більш того, вже кілька разів було, коли в мене з Фрідманом, з Пінчуком були особисті такі дискусії, жорсткі дискусії щодо концепту, що хєр з ним – вже не хочемо…

Я розумію, що вони фінансово підтримують, якщо вони підуть – потрібно також шукати гроші, а кожен з нас знає, будь-який проєкт фінансувати, а більш того – зробити унікальним, а він може бути унікальним, – для цього потрібна більш так комплексна робота, багато фахівців залучати, а також така фінансова складова.

Добре, що люди відгукнулись, фінансують цей проєкт, і ні в якому разі не повинен і не буде приватним проєктом.

Більш того, до концепту дуже важливий контент! Контент! Друзі! Що ми презентуємо. До цього наукова рада є, до якої приєднуються всі, і переконаний, що кожен з депутатів Київради, який буде зацікавлений в реалізації цього проєкту, готовий входити, і він абсолютно відкритий.

Далі Кличко відповідав на запитання депутатів.

– Якщо форма реалізації цього проєкту настільки розколює суспільство, то чи не варто змінити цю форму і не нагнітати розкол? Можливо, це має бути державний проєкт, а не просування позиції “шановних громадян, які мають по кілька паспортів”?

Віталій Кличко:

– Умисно розколюють, умисно розповсюджують якісь чутки. Багато людей, які там були підписантами цих петицій, взагалі не в курсі були, що там ці люди робили в цьому лісті. Я особисто говорю, тому що з ними спілкувався.

Друге. Давайте відверто. 70 років пройшло, почти 80 років пройшло, за цей час держава нічо не зробила [для меморіалізації Бабиного Яру]. В мене великі сумніви є, що держава спроможна зробити цей концепт. Цього не відбулось. І переконаний, що і держава, і люди, які небайдужі, повинні долучатись до цого.

Це не є приватним проєктом. Це держава, державний, з одного боку, з иншого боку долучається громада, і наукова рада, громадська рада, ті люди, які там знаходяться, кожен з них має великий авторитет не тільки в Україні – в світі!

Ну, я не хотів би щоб ми маніпулювали інформацією, що ми там щось просуваємо і цей проект розколює суспільство. Умисно будуть розколювати, робити чорне білим і так далі.

– Що ви думаєте з приводу художнього керівника, про якого цілковито негативна інформація – Іллю Хржановського? Його фотографії з неонацистами, його фільм суперечливий, ця особа взагалі дратує. Невже не можна знайти иншу людину?

Замість Кличка відповідав керівник проєкту Максим Яковер:

– Вы знаете, по поводу Хржановского, вы знаете, кто-то талант, кто-то должен получать награды и за эти вот фильмы. Но это не проект Хржановского, мы сейчас готовили концепцию – ее готовило 20 международных авторов – из Кембриджского университета, из США, из Израиля, из Украины. Не может один человек собрать, собирается огромный коллектив, который, если посмотреть на нашу команду, все люди…

Це не проєкт Хржановського. Просто Хржановського дуже легко бити і тому його витягують.

– Ну он же создает резонанс. И когда сегодня надо голосовать за создание мемориала, вы сохранили несколько болезненных точек, которые дратуют суспильство. Люди не готовы голосовать за мемориал, потому что руководитель шлет венки некому Тесаку в Москву, и это все рядом с неонацистами.

– Это неправда.

– Це правда!

– Каждый из вас имеет свою деятельность, деятельность эта разная, точно так же и здесь. Хржановский в мемориальном центре – один из тех людей, которые занимаются тем, как здесь должно быть. Включая меня, включая Руслана и огромное количество людей со всего мира.

Відповідаючи на запитання Аліни Михайлової про роль україно-російського бізнесмена, соратника Кернеса Павла Фукса в організації і фінансуванні Центру “Бабин Яр”, мер Віталій Кличко сказав:

– Є наглядова рада, (…) в якій є 15 людей з усього світу… Там є шість донорів. В тому числі Володимир Кличко, в тому числі Фукс, в тому числі [американський бізнесмен, президент Світового єврейського конгресу Рональд] Лаудер.

– Лаудер, нагадаю, який за руку – є фотографія – з Володимиром Путіним вітався.

Кличко:

– Так сталось, що я знайомий з Володимиром Путіним. Так сталось, що у мене мама росіянка! І у мене багато родичів також в Росії.

– І?

– І?! Так я хочу сказати, що я не хочу розділяти росіян і російську агресивну політику тих людей, які там знаходяться. Я хотів би щоб дуже обережно, в нашому місті живуть дуже багато людей різних національностей, в тому числі росіян. І ставити так, що зараз людина, яка має там чи коріння, чи російський паспорт – вже чорну мітку…

Таким вже самим чином мені потрібно відмовитись від мами, тому що вона росіянка і від родичів, які там знаходяться.

– Це є маніпуляція. Фукс є в Наглядовій раді?

– Так.

– Він входить в список тих, хто спонсорував “руську весну”. Як ви це прокоментуєте? Так, це відкрита інформація. І ми збираємось тут, щоб обговорювати. Фукс людина входить в наглядову раду, внесений в список спонсорів “руської весни”.

– Від вас я цю інформацію чую вперше. (…) Він громадянин України, є СБУ, якщо він є спонсором “руської весни” – має бути інформація.

Віталій Кличко підтримав нагадування представника центру “Бабин Яр”, що йдеться не про голосування, “буде меморіал чи не буде” – вже є дві виділені ділянки, на яких буде збудовано меморіал, а йдеться про ще три дотичні ділянки, на яких було єврейське кладовище і планується зробити ландшафтне рішення та сполучити їх із проходом від станції метро “Дорогожичі”. На цей проєкт у наступні чотири роки заплановано інвестувати 100-200 мільйонів доларів, і “він буде видатним і нанесе на мапу Україну у цілому світі” – на протиставленні з незакінченими чи незбудованими музеями Майдану та Голодомору.

Віталій Кличко:

– Дякую, що нагадали. Якщо держава не може з “Арсеналом” довести стільки років, те саме з Музеєм Голодомору.

Ви патріоти? Ви воювали? Я також був на Майдані. Вже стільки років Музей Небесної сотні будується. В нас багато проєктів, які, на жаль, до яких має відношення держава, вмирають. І тому дуже добре [робити меморіал Бабиного Яру] під контролем держави разом. Я ще раз підкреслюю, проєкт абсолютно відкритий, треба, щоб долучилась максимальна кількість людей, які небайдужі до цієї трагедії. Зараз проблема в тому, відсутність комунікацій, розповсюдження фейкових новин. Хтось має до цього відношення, [ніби] зараз цим проєктом особисто займається Путін, особисто для того щоб там мати якісь…

Останнє, я додам, щоб було зрозуміло з точки надходження коштів. Коштів від громадян, які є громадянами Росії та Ізраїлю, в структурі фонду менше 50 відсотків. Просто щоб було зрозуміло. Двоє з 15 [членів], які голосують в наглядовій раді – а фінансують менше ніж на 50 відсотків. Щоб зрозуміло, що це нічого не має спільного з…

Наприкінці дискусії мер погодився, якщо є проблеми з комунікацією, перенести голосування на наступну сесію Київради:

– Слушна пропозиція, якщо зараз залишаться питання, на які не дали відповідь, – я переконаний, що за тиждень нічого не відбудеться принципово. А за цей тиждень провести таку презентацію, щоб пояснити, розказати дійсно, щоб володіли інформацією, і дали відповіді на всі питання, які нам всім потрібно, щоб всі люди розуміли, де ми знаходимо, що ми робимо, а ці там всі чутки, що за цим хтось стоїть, формує об’єкт впливу зовнішнього на Україну чи на Київ.

Я почав свою доповідь з того що в нас є проблема комунікацій. Було б гарно зібрати всіх депутатів Київради і зробити велику презентації, годину-дві виділити. Якщо питання залишаються, сумніви щодо правильності цього проекту чи вашого рішення як депутата.

– Однозначно треба знімати з порядку денного. Ну навіщо. Краще відкомунікувати, дати відповіді.

– Підтримую.

Як повідомляла онлайн-газета “ПолітАрена”, 3 вересня минулого року було опубліковано Звернення українських євреїв до громадянського суспільства в Україні. Підписанти листа звертали увагу української громадськості на небезпеки, пов’язані з реалізацією приватного проєкту «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

Зокрема, в зверненні українських євреїв йшлося про таке: «Звертаючись до громадянського суспільства, ми, українські євреї, закликаємо сприймати Голокост і зокрема трагедію Бабиного Яру не лише єврейськими трагедіями, але частинами української історії та української політики пам’яті, як Голодомор і депортація кримських татар, сталінські репресії 1920-1950-х років. Ми добре пам’ятаємо, що наприкінці тоталітарного терміну нашої спільної історії та на початку відродження національно-демократичних рухів українців і євреїв у середині минулого сторіччя, саме Бабин Яр став тим місцем, де зустрілися активісти згаданих вище рухів і знайшли спільну мову. Координація дій та союзницьке об’єднання єврейського руху з українським національно-демократичним і правозахисним рухами стали символами кінця комуністичної імперії. Для нас боротьба за належне вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру є актом сумління і водночас національним і громадянським обов’язком. Ми вважаємо, що саме український проєкт меморіалізації Бабиного Яру, який поєднує вшанування жертв Голокосту з иншими, неєврейськими жертвами, включає пам’ять про єврейську трагедію в суцільний історичний контекст і робить її невід’ємною частиною загальноукраїнської історичної пам’яти, має бути втілений у цьому трагічному просторі».

Раніше колишній головний історик проєкту Меморіального центру «Бабин Яр» Карел Беркгоф заявив, що більше не може публічно підтримувати цей проєкт «з етичних міркувань» та відчуває потребу «захищати свою професійну репутацію».

«Проєкт Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр» очікує дуже складне майбутнє. Це стало цілком очевидним для мене в листопаді 2019 року, коли я вперше зіткнувся з новим керівництвом проєкту. На початку березня того року я написав листа на ім’я голови Наглядової ради меморіального центру, але, на жаль, не отримав відповіді», – зауважив Беркгоф.

Також учасники ініціативної групи “Першого грудня” звернули увагу на небезпеку, пов’язану із впровадженням приватного проєкту «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який запропонували та фінансують російські мільярдери.

«Ми вважаємо, що проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім», – ідеться у зверненні групи інтелектуалів та моральних авторитетів.

Лідери громадської думки наголошують, що культура та політика пам’яти є невіддільною частиною суверенітету та суб’єктности України. Суверенітет і суб’єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір.

Politarena.org — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі в умовинах пандемії та економічної кризи, нам потрібна ваша підтримка. Про готовість підтримати видання зголошуйтеся на пошту politarena()ukr.net

Підписуйтеся на наш Телеграм